Головний урок цієї війни: Україна має покладатися лише на себе

Ми чули різні обіцянки, але всі закінчувалися однаково: ви боріться, а ми потім допоможемо. Якщо захочемо

Це буде дійсно трагічний досвід, який ми передамо нашим нащадкам. Його сенс дуже простий: будівництво держави, її збереження є первинним завданням, якому має бути підпорядковане все - економіка, інформаційна політика, ідеологія, і, звичайно ж, створення сильної армії. Ніхто й ніколи не буде для України та українців більшим союзником та захисником, ніж самі українці. При цьому завжди були, є і будуть ті, хто прагне вирішувати свої поточні питання та плани на майбутнє за наш рахунок, за рахунок нашої крові та сліз.

Отже, що відбувається зараз. Міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що удари ЗСУ по російських нафтопереробних заводах (НПЗ) можуть негативно вплинути на світовий паливно-енергетичний комплекс. Він порадив Україні завдавати ударів по цілям, які безпосередньо впливають на перебіг війни. По суті, це була дуже боягузлива цинічна заява з боку того, хто називає себе союзником України.

Насправді ж ми вже бачили істотну зміну риторики з боку керівництва США. Спочатку у Вашингтоні обіцяють підтримувати Україну стільки, скільки це буде потрібно. А потім там почали стверджувати, що США допомагатимуть стільки, скільки зможуть. При цьому навіть тієї допомоги, на яку прямо зараз здатні США, ми від них не бачимо.

Ми чуємо якесь жалюгідне белькотіння з їхнього боку, нарікання на внутрішньополітичне протистояння між прихильниками двох кандидатів у президенти Сполучених Штатів, унаслідок якого блокується така життєво необхідна нам тут і зараз військова допомога. Крім того, ми тепер почули від Остіна поради про те, як Україні краще воювати. Зважаючи на все, він більше стурбований тим, що у США зростуть ціни на бензин, і це завадить президенту Джо Байдену перемогти на нинішніх виборах глави американської держави.

Саме такі, на жаль, пріоритети нинішнього керівництва США. Вони не раді, що удари ЗСУ вивели з ладу понад 15% російських нафтопереробних потужностей. Вони стурбовані тим, що в Росії через атаки українських дронів на нафтопереробні заводи продовжує знижуватися щотижневе виробництво бензину та дизельного палива.

Нагадаємо, що згідно з даними Росстату, виробництво бензину в Росії до кінця березня скоротилося в річному вираженні на 14%, а дизельного палива - на 7%. Це офіційні дані російської сторони. Реальність, цілком можливо, набагато сумніша для Росії. І США, начебто, повинні підтримувати Україну, яка знайшла російську "ахіллесову п'яту". Але ми бачимо зовсім інше.

І не лише з боку США. Щоденними, на жаль, стали новини про те, що російські окупанти бомбардують Харків та Одесу. Є регулярні ракетні удари і в інших регіонах нашої країни. Президент Володимир Зеленський вже заявив, що Україні для повного закриття своєї території від ворожих повітряних атак потрібно 25 систем Patriot по 6-8 батарей у кожній. І що ми почули у відповідь?

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що Європа має близько 100 батарей Patriot, але вона не може дати Україні навіть сім із них. "І все ще ми не можемо надати сімох, яких вони відчайдушно просять", - заявив Боррель. Так, він збрехав про потрібну Україні кількість батарей Patriot. Але, що ще важливіше, він констатував неготовність допомогти нашій країні захиститися від ракетних ударів, що продовжуються - по Харкову, Одесі та іншим містам. Ми всі запам'ятаємо - і добре, і погане, і допомогу, і байдужість кожного. І ми виставимо свій рахунок. Після закінчення цієї жахливої війни залишивши нащадкам дуже цінний, хоч і трагічний досвід. Він полягає в тому, що розраховувати Україна завжди має лише на себе.