Перемога ближча, ніж здається. Але вона не в зриві планів ворога

Справжня перемога полягає у поверненні всіх українських територій та повному розгромі ворога, з примусом його до капітуляції

Заступник голови радбезу Росії Дмитро Медведєв заявив, що існування України в будь-якій формі небезпечне для самих українців. Цю нісенітницю він написав у своєму Telegram-каналі. "І я маю на увазі аж ніяк не тільки нинішню державу, бандерівський політичний режим. Я говорю про будь-яку, абсолютно будь-яку Україну", - уточнив той, хто давно став предметом глузування навіть у своїй країні.

За його твердженнями, самостійна держава, яка існує на нібито "історичних російських територіях", залишатиметься й надалі постійним приводом для відновлення зіткнень. Так, можна було б відмахнутися від цих промов Медведєва, який насправді не має в Росії жодної ваги та поваги, але вся справа в тому, що він лише виконує роль глашатая дурниць та злочинних намірів свого хазяїна.

Так, у Кремлі роками мріяли про фактичний демонтаж української державності. Тому кремлівські пропагандисти і кричали на кожному розі, ще за багато років до повномасштабного вторгнення, мовляв, "немає жодної української держави". Це те, у що вони так хотіли вірити. І це те, заради чого вони готові вдатися до будь-яких злочинів. Єдина перепона на шляху досягнення всіх їхніх цілей - український народ. Саме він став силою, яка протистоїть величезній кривавій орді, готовій проливати річки крові.

І тому російська сторона завдає ударів по мирним українським містам. Це усвідомлений терор, мета якого полягає у тому, щоб посіяти страх у серцях українців. Так само діяла і Вірменія в ході 44-денної війни, завдаючи ударів по мирних азербайджанських містах - по Гянджі, Барді, Мінгечауру. Вони вбивали азербайджанських старих, жінок та дітей тому, що розуміли неминучість поразки на полі бою.

У результаті Азербайджан здобув перемогу у 44-денній війні, а у вересні минулого року, провівши одноденну антитерористичну операцію, повністю відновив свою територіальну цілісність. Теж саме буде і у російсько-українській війні. Україна переможе ворога, який обрав терористичні методи тиску. Так, ця війна забере чимало життів, принесе ще чимало сліз, горя. Але інших війн, на жаль, не буває. Про це важливо пам'ятати завжди - у хвилини розпачу та в хвилини радості, після повідомлень про наші невдачі і після новин про чергові знищені літаки та кораблі окупантів.

А ще я пропоную згадати про битву за Дюнкерк - бій Другої світової війни між військами союзників та Німеччини, що сталася у 1940 році. Німецькі війська оточили сили союзників у районі порту Дюнкерк на півночі Франції. В результаті операції з евакуації, відомої як "Чудо при Дюнкерку", союзники змогли врятувати понад 300 000 військовослужбовців, використовуючи цивільні судна та військові кораблі для переправи через Ла-Манш. Ця евакуація вважається успіхом, оскільки дозволила антигітлерівській коаліції зберегти значну частину своїх військ, які згодом відіграли роль у майбутніх битвах.

Відразу після завершення операції у своєму виступі в Палаті громад прем'єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль промовив фразу, яка стала крилатою: "Ми не повинні характеризувати цей порятунок як перемогу. Війни не виграються евакуаціями". Ця фраза є актуальною зараз і для України. Ніхто не повинен сприймати зрив первинних планів російської сторони як порятунок. Перемога має бути остаточною. Вона полягає у поверненні всіх українських територій та повному розгромі ворога, з примусом його до капітуляції.

Ця мета є досяжною. Більше того, вона ближча, ніж часом може здаватися. Варто лише згадати про те, що Росія втратила домінування у Чорному морі після посилення українських атак - так було перегорнуто сторінку історії довжиною більш ніж у 200 років. Повний розгром окупантом також близько.

Спеціально для Gazeta.ua