Від "ніколи знову" до "можемо повторити". Що не так із Росією?

Країна, де звикли брехати своїм же громадянам, ніколи не стане частиною цивілізованого світу

Сьогодні в Україні та Європі відзначається День перемоги у Другій світовій війні. Як відомо, 7 травня 1945 року о 02:40 (за середньоєвропейським часом) у Реймсі німецький генерал Альфред Йодль підписав Акт капітуляції Німеччини. Відповідно, капітуляція нацистської Німеччини набула чинності 8 травня о 23:01 (за середньоєвропейським часом). Тому цього дня, 8 травня 1945 року, у багатьох містах Європи було проведено широкомасштабні урочистості.

У Лондоні величезна кількість людей зібралася на Трафальгарській площі та біля Букінгемського палацу, де король Георг VI, принцеса Єлизавета та Вінстон Черчілль вийшли на балкон і вітали людей. У США президент Гаррі Трумен присвятив перемогу пам'яті свого попередника, який помер менше ніж за місяць до перемоги – Франкліну Д. Рузвельту, який, за його словами, був відданий справі перемоги у війні. Прапори в США залишалися приспущеними до 12 травня – доки не закінчилася жалоба.

На боці Об'єднаних Націй українці воювали у складі армій Великобританії та Канади (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (понад 6 млн), США (80 тис.) та Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн. осіб. Понад 2,5 млн українців було нагороджено радянськими та західними медалями та орденами, понад 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 особи – двічі.

Україна зазнала надзвичайних втрат унаслідок тієї страшної війни. Під час бойових дій та в полоні загинуло 3-4 млн військових, підпільників та цивільних, 4-5 млн цивільних загинуло через окупаційний терор і голод у тилу, а 5 млн жителів було евакуйовано або примусово вивезено до Росії та Німеччини, частина з яких ніколи не повернулися.

Загалом безповоротні втрати України (українців та інших народів) становили 8-10 млн осіб. Матеріальні збитки становили 285 млрд тодішніх рублів. Внаслідок бойових дій постраждали понад 700 міст та містечок, 5,6 тис. мостів, 28 тис. сіл, 300 тис. господарств. Це жахливі цифри. І саме тому в Україні День перемоги завжди відбувався під гаслом "ніколи знову".

На жаль, є на карті світу країна, населення якої живе іншими "цінностями". Там День перемоги відзначають не 8, а 9 травня. Війна ця називається не Другою світовою, а Великою вітчизняною. Там приховували від народів, які населяли цю криваву імперію, ганебний пакт Молотова-Ріббентропа. Там приховували те, що 22 вересня 1939 року мав місце спільний військовий парад частин XIX моторизованого корпусу вермахту та частин Червоної армії у місті Брест.

Передача міста відбувалася згідно з радянсько-німецьким протоколом про встановлення демаркаційної лінії на території колишньої польської держави, що був підписаний 21 вересня 1939 року представниками радянського та німецького командування. Так, вся ця жахлива правда ховалась від радянських громадян. І зараз її, навіть у вік інтернету, намагаються замовчувати в країні, яка відродила нову форму фашизму під назвою "рашизм".

Ця країна – Росія. Та сама, в якій навіть "головним опозиціонером" призначено персонажа, який ходив на марші російських націоналістів. Це країна, переважна більшість населення якої повторює не "ніколи знову", а "можемо повторити". Так, Росія показала всьому світу, що саме вона може повторити. Це варварство, насильство, вбивство мирного населення України, знищення квітучих мирних міст. Це нахабна фальсифікація історії. Це заклики російських жінок до своїх чоловіків-окупантів "ґвалтувати українок". Це готовність обмінювати життя своїх чоловіків та синів на подачки від держави, у тому числі й у вигляді автомобілів. Це жахливий життєвий принцип "баби нових народять".

Так, сьогоднішня Росія – це аналог нацистської, гітлерівської Німеччини. З тією лише різницею, що Росія має ядерну зброю і куплених за гроші, виручені від продажу нафти і газу, політиків в різних країнах світу, чиновників у провідних міжнародних організаціях. Всі вони, безумовно, понестимуть відповідальність за свої дії. Але поки що перед людством стоїть одне, спільне завдання – перемога над рашизмом. Це така ж важлива мета, як і перемога над гітлерівським фашизмом. Бо інакше варварство рашистів можуть побачити жителі різних країн світу.

Спеціально для Gazeta.ua