Імперія для українців – валіза без ручки. Життєво необхідна своя держава

Навіть очоливши монстра, не мали з того зиску

Трагедія малоросійства в тому, що вони 300 років билися за контроль над ресурсами імперії з іншими конкурентними етнічними корпораціями, то вигравали, як за Єлизавети, то вчисту програвали німцям, як за Катерини. Доклалися до всіх здобутків і завоювань імперії, які приписали собі росіяни (від штурму Ізмаїла і аж до генерал-губернаторства на Камчатці). Воювали з українствующею опозицією автономістського українського проекту, яка почалася з "Історії русів", аж до проголошення паралельної держави в Харкові (на Київ наступав Антонов-Овсієнко, а не німець якийсь). Перемогли, до речі, партію німців на хвилі патріотичного піднесення Першої світової, але їхнє місце тут же заповнили євреї, яких раніше в політику не пускали. Пережили грузинський терористичний ексцес і Другу світову - і очолили таки імперію остаточно.

Так, починаючи від Хрущова, усі правителі СРСР, аж до Горбачова - каліровані малороси, члени малороської мафії, хоча Брежнєва певний час і маскували під молдованина. Але так, розквіт імперії, про який так плачуть совки - Юра в космосі, паспорти для селян і самий вкусний пломбір - сталися саме під керівництвом малоросів, що спиралися на українські кадри й ресурси - Хрущова, Брежнєва, Горбачова (запишемо Ставропілля до таємних українців).

Але їх же досвід показав, що розвиток тієї імперії міг відбуватися тільки шляхом визискування українських ресурсів. Це ще Безбородько зрозумів, саме Україну обкладаючи новими податками, щоб закрити мільйонні дірки в імперському бюджеті. А скільки людських доль ми закопали в Цілину і нафтову вічну мерзлоту. Чи проїхав по БАМу хоч один український вагон?

Тобто навіть очоливши франкенштейна, монстра, українці не мали з того жодного зиску, бо підтримка його в життєздатному стані вимагала більше, ніж всі його ймовірні прибутки, включно з грабунком велосипедів і дамських годинників після чергової війни - валіза без ручки.

Це дуже гарно видно по агросектору. Варто було звільнитися від турбот за Нечорнозем'я, як попри всі плачі за колгоспами-мільйонерами, Україна знову стала житницею Європи, а врожайність з радянських 9 ц/га підскочила до американських 26 ц/га, і вже ніхто не згадує, що за совка ми зерно імпортували з Канади.

Опустимо тут довгий абзац про неможливість усе те реформувати, доведену Горбачовим.

Отож імперія для українців виявилася "чемоданом без ручки". А дві світові війни на наших теренах і, головне, штучний Голодомор показали, що своя держава життєво необхідна і це краще, ніж бути визискуваною провінцією, навіть за клоунату.

Оригінал