Telegram виявився сильнішим. Як росіяни протистоять Кремлю

Про опір безглуздості

Усі звикли до думки, що війни тепер інші: гібридні, інформаційні, досить часто без лінії фронту, без оголошення війни. З минулими війнами спільне - жертви. Революції теж стали іншими: "оксамитовими", "квітковими", "помаранчевими", "весняними". І опір теж став іншим. Він визначається не тільки кількістю виходів на вулицю і кількістю людей, які беруть в ньому участь. І формується не тільки лідерами опозиції. А ось цим глухим крізь зуби "а пішли ви..." на адресу влади, маразму, який вона генерує, але не на кухні у вузькому колі, як це було в СРСР, а публічно, в мережах, в блогах, в Telegram і YouTube-каналах, "тиражі" яких подекуди більші, ніж серйозних видань.

Диванний опір? У тому числі. Ну і що? А любителі влади не диванні фанати? Сидять, дивляться в ящик і люблять. Інші сидять, дивляться в інтернет і не люблять. А оскільки інтернет росте, а телевізор втрачає, то не дарма влада так не любить інтернет, - пише Наталя Геворкян для "Радіо Свобода".

Сидять, дивляться в ящик і люблять. Інші сидять, дивляться в інтернет і не люблять

На хвилі цього глухого опору Telegram, який в Росії закрили за рішенням суду 13 квітня, а заблокувати намагаються з 16 квітня, показав зростання кількості переглядів на 70% у 130 найбільших Telegram-каналах, а в деяких випадках більше 100%, за даними "Медіалогії". Багато моїх друзів саме в ці дні перестали сумніватися, чи відкривати їм свої канали в Telegram, і відкрили. І цей спосіб опору важливий, як важливі і паперові літачки (символ Telegram), випущені Марією Альохіною і учасниками акції на Луб'янці, за що Марія засуджена до 100 годин обов'язкових громадських робіт. А завтра хтось відірве зад від дивану і теж піде на акцію. Або піде допомагати опозиційним політикам. Або піде проголосує за Іллю Яшина чи Дмитра Гудкова. Я взагалі розглядаю диванний опір як лаву запасних. Усе з чогось починається.

Павло Дуров, якого багато хто уявляє, ніби він сидить десь на хмарі та сміється з того, що відбувається, в ці дні, подобається йому це чи ні, став символом опору. Він став тим, хто вибрав для нас і для себе свободу. Хто послав Роскомнадзор разом з усіма, хто стоїть за ним та поряд з ним, так, як раніше ніхто не пробував. "Ну, зловіть мене, якщо зможете!", - наче говорить Дуров, якого мій колега Олександр Тимофєєвський дотепно порівняв з улюбленим персонажем казки про Колобка. Це наш Колобок, який і від дідуся пішов, і від бабусі пішов. У гонитві за ним злі дядьки розламають всю мережу, заблокують мільйони IP-адрес і обвалять купу сайтів, включно із власним, а він - ось, посміхається, неушкоджений, і дякує за підтримку. "Дуров об'єднує навколо себе мільйони активних, розумних, озлоблених від щоденного абсурду людей і крутить всю нашу державність на ***. Паперовий літак виявився сильнішим за їхні стратегічні бомбардувальники..." - написав популярний телеграм-канал Сталінгулаг. Дуров виступив як мушкетер - один за всіх (своїх користувачів) - і отримав у відповідь мушкетерське: "І всі за одного!".

У гонитві за ним злі дядьки розламають всю мережу, заблокують мільйони IP-адрес і обвалять купу сайтів, включно із власним, а він - ось, посміхається, неушкоджений, і дякує за підтримку

Цей глухий опір в суді над режисером Кирилом Серебренниковим, директоркою Російського академічного молодіжного театру Софією Апфельбаум, екс-директором "Гоголь-центру" Олексієм Малобродським і директором театральної групи "Сьома студія" Юрієм Ітином. У цьому набитому вщент коридорі, в залі суду, куди не проштовхнутися, на вулиці перед судом, де люди стоять під проливним дощем. Опір - в оплесках, якими зустрічають і проводжають обвинувачених. І в коментарях в соцмережах, в онлайн-трансляціях, у тих, хто їх дивиться і читає. Ніхто тут не революціонер в політичному сенсі слова. Ні ті четверо, які чекають рішення про зміну або незміну запобіжного заходу, ні їхні колеги, друзі та родичі, ні ті, хто заглядають кожні п'ять хвилин в інтернет, щоб розуміти, що там відбувається. Але присутність і привернення уваги до неправедного суду (а іншого ніхто і не чекає, хоча щоразу сподіваються), підтримка тих, хто опинився під його владою (діячі мистецтва або підприємці, або учасники демонстрацій), - це теж опір безглуздості того, що відбувається.

Глибокої ночі по телевізору, по федеральному каналу, імена обвинувачених у справі "Сьомої студії" звучали безліч разів на церемонії "Золота маска". Їх імена і слова підтримки, надії, слова вільних людей, адресовані вільним людям, яких тримають в ізоляції. Рік тому, на мою думку, таке неможливо було уявити в театральному середовищі. Скажіть мені, що рішення показати повний запис церемонії, не вирізавши "крамолу", - це не опір. Це воно. Я не знаю, хто ухвалював рішення і які аргументи використовували на його користь, але по суті, звичайно, це воно. І люди, які продовжили знімати фільм Серебренникова "Літо", і ті, хто завершив роботу над балетом "Нурієв" і випустив його, і "Гоголь-Центр", який не перериває роботу і тримає планку, - це все опір, незгода, небажання прогнутися під обставини, які нав'язують.

Опір в наших широтах має, скоріше, горизонтальну тенденцію. Він розширюється поступово, а не наростає як температура в градуснику при грипі. Поки що. Когось дратує зневага до його думки, комусь не подобаються рішення Думи, хтось навчився розрізняти, коли влада бреше, хтось просто вимкнув телевізор, хтось кілька разів сходив до суду і зрозумів, як це відбувається, хтось перестав боятися виходити на демонстрацію. Кожен чинить опір зі своїх причин і як може. Одні охороняють меморіал на мосту Нємцова, інші намагаються боротися з наїздами на інтернет, який при всіх претензіях до нього залишається поки вільним простором. Мільйонні перегляди фільмів Навального про корупцію - це теж опір. І підписка на незалежні засоби масової інформації - опір, бажання отримувати достовірну інформацію замість пропаганди і брехні. А виправдання історика Юрія Дмитрієва, за якого боролися усім світом!

Підписка на незалежні засоби масової інформації - опір, бажання отримувати достовірну інформацію замість пропаганди і брехні

Озирніться навколо, і ви побачите безліч прикладів опору, прекрасних малих і чималих справ, перемог розуму, волі і співчуття над державою. Свобода, вважав Вудро Вільсон, ніколи не йде від уряду, свобода завжди йде від його підданих. Історія свободи - це історія опору, писав він. Влада породжує опір власними руками, не помічаючи цього, не замислюючись над власними помилками. Влада впевнена, що 10 або 15 мільйонів тих, хто думають - не є небезпечними. Краще б, звичайно, без них, тому треба "подбати" про всілякі мережі, де вони тусят, але все одно вони нічого не вирішують. Один з цих "безпечних" тільки що, граючись перетворив, принаймні на кілька днів, серйозних хлопців з держорганів в лузерів, над якими всі сміються. Тільки люди, які самостійно думають - і вирішують, а та частина суспільства, яка готова, як стадо баранів, йти за одним пастухом, завтра так само легко піде за іншим.

Copyright © 2018 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

25.08.2011 22:44:08Забойщик212.87.172.--
  • 5+
  • 0-
  • Відповісти

Что такое независимость по-украински? - это когда телёнок, отлучённый от сиськи и ставший самостоятельным и независимым от коровы, но желающий пососать халявное молочко получает копытом помеж рогов.

25.08.2011 21:24:05Студент92.112.23.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

Независимость это благо кто ее достоин и в ней нуждается . Но сначала надо стать состоятельным и достоиным , а не наоборот получить независимость расчитывая что когда нибудь получишь блага. И если интересы правителей и народа совпадают такая независимость благо для одних и для других. А если не совпадают только для одних. У нас же получается оторвались от одного хозяина тут же оказались под опекой другого, сменили подчиненость. Если нам диктуют со стороны ( МВФ ) , Америка, Европа как делать наши внутренние дела . Какя это независимость? Тем более праздник. Отделение и размежевание и только! Что празднуем?

25.08.2011 17:33:15УКРАИНА193.33.64.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

СПАСИБО ЗА ХОРОШУЮ СТАТЬЮ !МЫ УЧИМСЯ БЫТЬ,А НЕ СЛЫТЬ УКРАИНЦАМИ!

25.08.2011 11:25:37Дар46.247.154.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Костенко дуже порядна людина, і це відлякує де яких "патріотів". Що спільного може бути у українця Костенка з євреями Яценюк і Тягнибок - нічого, але він їде їм на зустрічь, пропонує проекти які б могли покращити стан справ. Після того як всім стало відомо що Бандера жид, евреї кинулися очолювати різні патріотичні партії, едність патріотичних сил було зруйновано. Треба підтримати Костенка в його прагненні змінити Україну на краще.

25.08.2011 21:22:43Дирка Черпак94.178.227.--
  • 2+
  • 0-
  • Відповісти

Костенко один з когорти імпотентів з ескадрильї збитих льотчиків, які все прос...ли і знову хочуть потрапити на наших плечах в рай депутатства. Тільки кінчені муда...и можуть агітувати і голосувати за Костенка. Дідусь нехай іде на пенЗію.

25.08.2011 11:57:04Владимир. Донецк195.184.211.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

А что общего имеет украинец костенко с демократией, если для него важно какой национальности его соотечественник? Поддерживать еще одного фащиста? Нет, увольте!

25.08.2011 12:20:43Схід і Захід разом212.22.201.--
  • 3+
  • 0-
  • Відповісти

Це остання справа ділити людей за етнічним походженням. Всі ми громадяни України. Людина визначається як українець не за своїм етнічним походженням, а виключно за ставленням до незалежної та суверенної України. Поділ людей на "правильних" і "неправильних" - вірна ознака тоталітаризму

24.08.2011 21:40:52Киевская Русь80.239.242.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Крупный галицко-русский историк Дионисий Иванович Зубрицкий (1777 ў1862) был одним из первых, выразивших протест против попыток ополячившихся"протоукраинцев" придать местным наречиям статус литературного языка. В своей "Истории древнего галичско-русского княжества" он писал, что "есть мрачные исступленники, или скорее низкие невежды, в лени доселе проживающие, пренебрегавшие всякую науку собственного языка, употреблявшие чуждое наречие, прислушивавшиеся только простонародному разговору своих слуг и работников и желавшие теперь, чтобы мы писали свою Историю на областном наречии Галичской черни. Странное и смешное требование!... Где же то пишутся истории на наречии простого земледельца?"

24.08.2011 21:36:17украинец87.244.133.--
  • 9+
  • 0-
  • Відповісти

ты уж определись коза ты или Владимир.А на счёт праздника,то как раз большинство ответит,что это праздник.Но что такое Независимость?если вы решили,что это "шара",то ошиблись.Это ответственность.А независимым от всего и вся быть не может.Даже,влиятельные мировые центры,такие,как США или Германия-зависимы от многих факторов,в других странах.И я за то,что бы решения принимали МЫ,а не за нас.Пока экономику не построим,будем слабыми.Желаю строить и построить.А через 10 лет,в 30летие,всё будет не так,как сегодня.Желаю украинцам этого добиться.

24.08.2011 18:42:19Владимир80.239.242.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти

Это не день независимости а для большинства людей Украины - это поминальный день по настоящей свободе и нормальной жизни. А этот подонок Крапвчук еще не слазит с экранов телевизора. Скотина комуняцкая.

24.08.2011 18:24:42Коза80.239.242.--
  • 17+
  • 0-
  • Відповісти

Нашу незалежність вже і козі видно.Незалежність була при Ярославі Мудрому. Піля його як почали ділити, то й до цього часу ділемо все що можна. З протянутою рукою ніколи не будемо незалежними.