Чим закінчиться каталонська корида

Всі країни, які святкують свій День незалежності, створені сепаратистами

Патологічна твердолобість іспанського уряду прийняла форми тупого і мерзенного насильства і привела - і ще призведе - до наслідків, яких і слід було очікувати, і чия максимальна контрпродуктивність для іспанської держави в її нинішньому вигляді була очевидна, здається, всім, крім самої держави і її прем'єра Рахоя. Його портрет у майбутній галереї видатних ідіотів XXI століття не зможе потіснити Путіна, але займе почесне місце не надто далеко від нього.

Майже 900 постраждалих від рук "федеральних" карателів, кадри побитих до крові літніх людей, що обійшли світ, розстріл беззбройних протестувальників гумовими кулями, вибите таким чином око - в Європі ми востаннє бачили подібне під час агонії режиму Януковича в Україні, - пише Юрій Нестеренко для американського видання "7 днів".

В Європі ми востаннє бачили подібне під час агонії режиму Януковича в Україні

Важко придумати кращий спосіб налаштувати проти себе навіть вчорашніх помірних і частину колишніх союзників. І це при тому, що Рахой і так очолює уряд меншості, що знаходиться в опозиції до власного парламенту! Якщо він сподівався підняти свою невисоку популярність шляхом "маленької переможної війни" зі своїм народом, то див. вище про місце в галереї. Тепер проти нього налаштовані не тільки каталонці, а й багато в "основній" Іспанії, будь то прості громадяни, котрі все ще пам'ятають, що живуть у демократичній країні, або опозиційні політики, які отримали привід обрушитися на опонента.

Все це було очевидно заздалегідь. Каталонська уряд із чималою ймовірністю розраховувало саме на такий сценарій.

Каталонський лідер Карлес Пучдемон виступив у ролі вмілого тореадора, який, розмахував полотнищем з прапором незалежної Каталонії перед носом дурного іспанського бика

На жаль, свобода і незалежність не дається даром (а коли дається, то не цінується і незабаром втрачається) - заради неї доводиться йти не тільки під кийки, але і під кулі, і не обов'язково гумові. Схоже, каталонський лідер Карлес Пучдемон виступив у ролі вмілого тореадора, який, розмахуючи полотнищем із прапором незалежної Каталонії перед носом дурного іспанського бика, змусив того в тупій люті кинутися на цей прапор, підставляючи бік під клинки і прирікаючи себе на смерть.

Взагалі про те, наскільки витончено каталонська влада розіграла свою партію, свідчить такий, наприклад, штрих: щоб не підставляти під удар директорів шкіл, де мало пройти голосування, їх всіх за два дні до референдуму формально звільнили, а на їх посади тимчасово призначили членів каталонського уряду! У самих же школах із вечора п'ятниці проводили різні "розважальні заходи" за участю (абсолютно добровільною) дітей і батьків, щоб перешкодити надісланим Мадридом спецназівцям опечатати будівлі.

Десь у Росії, звичайно, подібні наївні заходи нікого б не зупинили. Там, як ми пам'ятаємо ще з часів Беслана, в разі чого по дітях без коливання стріляють із вогнеметів і танків і взагалі "захищають територіальну цілісність" килимовими бомбардуваннями і "Градами" (одночасно відправляючи своїх окупантів зі зброєю порушувати чужу).

Рахой злякався перейти до путінських масштабів терору і залити бунтівний регіон кров'ю

Але Іспанія все-таки не Росія. Рахой зі своїм кабінетом все ж злякався перейти до путінських масштабів терору і залити бунтівний регіон кров'ю. Іспанський спецназ навіть не спробував захопити всі ділянки для голосування (заблоковали лише від 100 до 400, за різними даними), а до вечора вже навіть не намагався перешкодити підрахунку голосів. Що дуже добре, але тільки не для мадридської влади, бо немає стратегії більш програшної, ніж, вже почавши насильство, раптово злякатися і піти на поступки. Все, що зміг у результаті Рахой - це заявити після голосування, що "ніякого референдуму не було". Це як уряд сніговиків прийняв постанову, яка скасовує прихід весни.

Проте, хоча багато в світі виступили з осудом поліцейського насильства над мирними голосуючими, які бажали лише реалізувати свої демократичні права, жодна країна результати референдуму (який приніс 90% прихильникам незалежності) не визнала - і це теж було абсолютно передбачувано. Росія, до речі, теж, попри те, що пропагандистські канали були забиті репортажами з Каталонії, і безліч росіян сплять і бачать, як би розвалити на Заході хоч щось - не США так ЄС, не Великобританію так Іспанію. Але офіційна позиція МЗС РФ - "це внутрішня справа Іспанії". Так що моя аксіома "якщо Росія щось підтримує - це зло, якщо засуджує - це добро", залишається непорушеною.

Жодна країна результати референдуму не визнала. Багато хто боїться дати зелене світло своїм власним сепаратистам. Особливо зрозуміла в цьому відношенні позиція України. Хоча в Україні немає ніякого "сепаратизму" - а є російська окупація і її поплічники

По-перше, ніхто не хоче сваритися з іспанським урядом, хоча за розв'язане ним насильство він повинен піти як мінімум у відставку, а краще під суд. По-друге, багато хто боїться дати зелене світло своїм власним сепаратистам. Особливо зрозуміла в цьому відношенні позиція України, хоча в Україні немає ніякого "сепаратизму" - в Україні є російська окупація і її поплічники - місцеві колабораціоністи, і перший крок до вирішення багатьох проблем - це припинити підміняти поняття. Як тільки ми називаємо речі своїми іменами, стає ясно, що немає ніяких нерозв'язних суперечностей і подвійних стандартів у питаннях Косова, Криму, Карабаху, Каталонії, Курдистану (де теж пройшов референдум про незалежність, також ніким не визнаний) і т.п.

Всі ці "нерозв'язні проблеми" знімаються набором простих аксіом:

Принцип непорушності кордонів поширюється тільки на міждержавні відносини (але не на відносини держави з її частиною).

Будь-яка територія має право на самовизначення, якщо така воля більшості її населення. Ніякі інші умови - згода метрополії, приналежність жителів до окремого етносу, відсутність у цього етносу іншої держави, історичні та культурні чинники - обов'язковими не є.

Самовизначення означає створення незалежної держави, а не входження до складу існуючої (що суперечить п.1)

Воля більшості встановлюється через референдум. Референдум визнається коректним, якщо вірні всі умови: а) він проводиться не в умовах окупації; б) забезпечені рівні можливості агітації і голосування прихильникам і противникам; в) безпечну можливість проголосувати мають всі жителі з певним цензом проживання (в т.ч. біженці) і тільки вони (а не "понаїхавші"); г) підготовку і проведення референдуму контролюють нейтральні міжнародні спостерігачі.

Будь-які юридичні норми і дії, що перешкоджають п. 1-3, повинні бути визнані нікчемними і незаконними.

Каталонський референдум провели без міжнародних спостерігачів. Не були на ньому забезпечені і рівні можливості - противники незалежності не вважали референдум законним і не прийшли. Тому визнавати незалежність Каталонії поки рано

Звідси видно, що "референдуми", проведені окупантами (від Судет до Криму) або після етнічних чисток (Абхазія, Південна Осетія, Карабах), коректними не були. Але не був і каталонський, проведений без міжнародних спостерігачів. Фактично не були на ньому забезпечені і рівні можливості - противники незалежності не вважали референдум законним і просто не прийшли. І саме тому, а не тому, що це "суперечить конституції Іспанії" (див. П. 4), визнавати незалежність Каталонії поки рано.

Однак рано чи пізно зробити це доведеться. У кращому випадку за згодою іспанського уряду (і після нового коректного референдуму), в гіршому - явочним порядком без такого. Як, між іншим, і в випадку Курдистану. Навіть якщо формальні процедури і будуть порушені, як уже багато разів бувало в історії - від США до Ізраїлю. Всі країни, які святкують свій день незалежності, створені сепаратистами.

Смішно, але навіть Росія - сепаратист по відношенню до Золотої Орди. Але там це міцно забули.

Якщо ви помітили помилку у тексті, виділіть її мишкою та натисніть комбінацію клавіш Alt+A
Коментувати
Поділитись:

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

13.02.2009 00:45:54пасажир0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- Що там особливого у Норвегії? Чому вона вважається багатою країною? Літні будиночки (дачі) такі крихітні - міркує київлянка, яка там побувала на екскурсії. - А Ви спілкувалися з місцевим населенням? Пожили в їх сім"ях? Що знаєте про їхнє щоденне життя? - Ні. Але згодна- цінності у них інші. У нас на Україні - най-найвища ХАТА! АВТО! І вона мовчки, не змігши підібрати правильне слово, провела високо в повітрі рукою, маючи на увазі отой КІТЧ!
11.02.2009 15:37:09ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Вибачте, не спеціально вирвалося про смерть комуністів. Теж прорвало, як нарив, дякуючи Автору. По-перше, мене вразила скромність справжніх датських соціалістів. Вони жили для інших. Своїм прикладом зробили багато, щоб їхня батьківщина звершилася, як правова держава. Щоб кожен громадянин займав рівне місце в суспільстві. Навіть зараз під час кризи тут люди захищені найкраще в Європі. І це не випадково. Не на словах, а в душі вони були комуністами, симпатизували теорії К.Маркса. Але ніколи не любили той спосіб, у який використала група бандитів теорію Маркса в СРСР. Лжекомуністи викинули головне із марксизму - любов, перетворили його на бездушне вчення, і його іменем проводили нелюдські експеременти. Карл Маркс, який вмів любити, ніякого відношення не мав до "побудови комунізму" в Україні. Ще в студентські роки справила на мене велике враження велика любов Карла Маркса до дружини Женні Маркс. Він писав у листі до неї: "...безсумнівно, на світі багато жінок, і деякі з них прекрасні. Але де мені знайти ще обличчя, кожна рисочка котрого будила б у мені найсильніші і найпрекрасніші спогади мого життя?... Я за справжню любов і кохання, l(L`viv)! На багатьох весіллях доводилося побувати і дружкувати. А запам`яталося мені у 6 років українське весілля зовсім без питва і їди для гостей, без фати. За стіл сідали тільки 15-20 чоловік- наречені та перезва. Але скрипка грала для всіх. Танці, співи, обряди, закохані наречені! Та в дорослому житті набагато пізніше в порівняннях стало мені зрозуміло, чому те весілля було для мене найпам"ятнішим і найвеселішим.
11.02.2009 13:05:30l0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
у Львові не перелічити цвинтарів, а надгробки!!!!!!!!!!!! - ПАМЯТНИК КІТЧУ. Проте, ми почали з весілля, а закінчили за упокій. Весілля бувають різні......., Фата не є українською традицією, а от одруження це ТАЇНСТВО через яке варто перейти парам, котрі шанують себе і свої стосунки. Авторові дякую за те, що поставив крапки над "і" в моїх роздумах над кітчем.
11.02.2009 00:08:16ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
філософствувала Mette. В її родині батьки, діди і прадіди здобували юридичну освіту, працювали адвокатами. Любимі бабуся і дід були комуністами. Вони не копили багатства. Відмовилися навіть від місця на кладовищі. Їхній прах розсіяли. Біля церков у Данії відведено невеликий зелений клаптик землі із плакучою івою посередині та каменем із словами з Біблії. Коли Mette засумує за рідними, тоді вона йде до святого длянеї місця із однією червоною трояндою.
10.02.2009 23:40:26однокласниця0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
- Мамаши заставляют дочерей падать в обморок, чтоби вийти замуж за курсанта - похвалився мені колишній однокласник, без 5хв. випускник полтавського військового училища з"язку. А мені здавалося, що потрібно одружуватися по любові. Шлюб по розрахунку - це соромно і не чесно.
10.02.2009 16:50:19ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Громадян у Данії знайомлять із демократичними цінностями, із обов"язками і правами, та довгим рядом щоденних практичних вимог. Біженцям із колишього СРСР допомагають знайти відповіді на запитання: Як функціонує датська демократія? Як може знайти людина житло, чи роботу? Як працюють дитячі установи, школи? Як часто повинна людина відвідувати зубного лікар"я? Демократичні цінності напрацьовувало суспільство сотнями років.
10.02.2009 16:31:43Юрист0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Коментар ?2 Вікових обмежень для вступу в шлюб немає. Але для того, щоб вступити в шлюб повинно виповнитися 18. У Вас краще все попереду!!
10.02.2009 12:01:39Жертва мужа-бунтаря0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
А я вот жалею сейчас о том, что не было фаты. 12 лет назад казалось так оригинально, так юморно, опять же, не затратно... А сейчас я понимаю, что даже фоток нормальных не осталось. Да и шанса одеть фату и платье у меня почти нет - с двумя детьми и глубоко за 30 и даже за 35 лет...
09.02.2009 23:35:11ukrainer0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Мудро. Дякую. В мене кітч завжди викликав депресію.