четвер, 11 вересня 2008 20:25
Віталій Жежера
Віталій Жежера
Віталій Жежера

Такий, як оцей

 

З місяць тому мене дивно заворожила фраза, почута на автовокзалі в Миргороді. До нашого автобуса (місцевий рейс) увійшов шофер і сказав до пасажирів:

— Якщо завтра хтось виглядатиме оцього рейсу, то знайте, що автобус буде не цей, а такий, як ото ходить на Бодаківку, тільки не жовтий, а зелений.

Він сів за кермо й ми рушили. Ніхто нічого не перепитував, бо сказане призначалося для людей, які їдуть не з дому, а додому, тому їм не треба зайвих пояснень.

Зате тут пояснюють все, що не має ознак обжитого місця. Анекдот розказують докладно: де це було, хто звідки прийшов і як кого звали.

У тих місцях цього літа один дід розповів мені про японського солдата, який сам прожив у джунглях 25 років. Бо не одержав наказу вийти звідти, а що війна давно скінчилася — не знав.

Що війна давно скінчилася, він не знав

Я читав про це ще літ 30 тому й добре пам"ятаю, що там ішлося про кодекс честі самурая й більш ні про що. Однак у дідовій інтерпретації все мало інший вигляд. Дід живе сам і, мабуть, часто думає про того японця. Через те дідова розповідь схожа на свідчення очевидця. Дід розказував, що японець збудував хатку (невелику, 3x4), бо там хоч і тепло, а краще, коли на голову не капає. Дід пояснював, як там закріплено бамбукову стелю й підлогу, а травою вкрито дах. А ще, каже дід, японець завів собі курей і кролів. І навіть приручив бджіл, які в джунглях до того жили просто так. Ну, й город розкопав, як же без цього. З тим городом — найбільший клопіт, бо там немає зими. Оце тільки ти викопав картоплю, а вже знову треба садити, а там одразу бур"яни пішли. Отже, він 25 літ не розгинався. А як прилетів вертоліт і забрав звідти японця, було йому шкода все те покидати, а особливо бджіл.

Коротше — "такий, як оцей, тільки зелений…"

Зараз ви читаєте новину «Такий, як оцей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

10

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

30.09.2008 21:22:13Митя0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
В мене батько там був, край гордий і гарний, оріха багато всякого, але картопля і жито не родять, як треба. То він вернувся і завжди був гордий, що вчинив праведно, хоча заробітки там завжди були значно більші.
30.09.2008 21:11:53Кирило0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Дан приказ ему на Запад, ей в другую сторону, уходили комсомольці на японскую войну
13.09.2008 22:13:05Слива О.І.0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Маю натуру, як дідів японець. Влітку не випускаю сапку та косу із рук. Восени люблю слухати, як гупотять у засіці картопля, буряки, яблука. У джунглях і аеропорти таким дивом зліплені, як та хатка, навіть без однії стіни, бо жарко.
13.09.2008 09:32:53юрій0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
японця й діда шкода... За ессе спасибі
12.09.2008 21:38:22Анна0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Абсолютно кайфовий автентичний український японець.А от представте,якщо воно так і було?!?
12.09.2008 13:55:42n0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Впізнаю це явище. Дуже тонко підмічено. Я черпаю таку інформацію, як мені уявляється, з бездонного озера з голубою-преголубою водою у найвищій в горах пещері з фантастичним освітленням. Там розчинені усі знання світу, які були, є і будуть, а моя свідомість якимось чином спілкується з цим банком. Мабуть, звідти і Дід черпав інформацію про свого японця.:)
12.09.2008 13:36:58Віктор0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Поздоровляю автора з гарним оповіданням.
12.09.2008 11:45:39онука0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Гарно повертатися додому в село автобусом з міста, з подорожі, з роботи - не дай Бог з війни, коли там ще теплиться життя і тебе чекають. "Я антобуса і тебе цілісінький день виглядала! Очі видивила на шлях"- говорила бабуся. І ставила в піч сушити розкислі на дощі хранцузькі модні чоботи. Спасибі за ессе.
12.09.2008 10:42:41Natalka0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
DUZE dakyu! Pora vipuskati novy knigu!?...
12.09.2008 09:38:41Ольга0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
І я так хочу. На місце діда, на місце японця. На жаль, тільки не в усьому.... Ех, немає в світі гармонії.
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути