четвер, 16 грудня 2021 18:41

Третина українців хоча б раз за останні чотири роки їздила закордон

Третина українців хоча б раз за останні чотири роки їздила закордон
Прикордонник на українсько-угорському кордоні / Getty Images

Близько 34% українців перетинали український кордон хоча б раз за останні чотири роки, із 2017 року.

Про це свідчать результати опитування Фонду "Демократичні ініціативи" із "Київським міжнародним інститутом соціології", проведеного для аналітичного центру "Європа без бар'єрів".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З українським Covid-сертифікатом можна буде поїхати в понад 80 країн - МОЗ

Частіше перетинали кордон жителі західного регіону країни - 41%. Мешканці центру, півдня і сходу приблизно однаково - 30-34%.

Молоді українці значно частіше їздять закордон, ніж старші. Серед наймолодшої вікової групи, 18-29 років, 46% протягом останніх чотирьох років їздили закордон. Серед найстаршої, понад 70 років, лише 13%.

Серед найменш матеріально забезпеченої групи, лише 17% їздили закордон. Серед найбільш заможних 52% виїжджали за межі країни.

Найчастіше українці, з поміж тих, хто був закордоном, літали - 52%.

40% із тих, хто їздив закордон, перетинали наземний кордон із Польщею. 17% їздили в Росію. Ще 13% - в Угорщину. Наземні кордони з іншими державами перетинали менше 10% українців. Лише 3% перетинали лінію розмежування з окупованими частинами ОРДЛО чи адмінмежу з анексованим Кримом.

Українці, які перетинали кордон, найчастіше згадують черги і довге очікування як проблему, з якою стикалися - 63%. Ще третина говорять про фізичний дискомфорт через брак інфраструктури - недоступність туалетів, укриття від сонця і дощу. 32% серед проблем при перетині згадують складну бюрократичну процедуру. 22% говорили про засміченість і неприємний вигляд будівель. 27% не стикалися з жодною з перелічених проблем.

Опитування провів Фонд "Демініціативи" та КМІС з 22 жовтня по 12 листопада методом телефонні інтерв'ю з використанням комп'ютера на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Дослідження провели на замовлення організації "Європа без бар'єрів" в усіх областях, крім окупованих територій Криму і Донбасу. Усього опитали 2003 осіб., віком більше 18 років.

З опівночі 15 грудня посилили обмеження на в'їзд у Польщу з-за меж ЄС, зокрема з України.

Зараз ви читаєте новину «Третина українців хоча б раз за останні чотири роки їздила закордон». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Світ
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади  Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg.  За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів.  Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі.  Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання.  Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто.  За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів.  На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні.  Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів.  Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття.  Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів.  Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах.  За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Єгор Голівець 22 жовтня, 2026, 06:36 glavcom.ua google social img telegram social img facebook social img Італія запідозрила Росію в причетності до масових заворушень – Bloomberg Міністр оборони Італії заговорив про гібридну війну після погромів фото: АР Масштаби насильства та скоординованість окремих нападів викликали підозри у влади Італійська влада перевіряє, чи могли російські агенти та інші іноземні сили бути причетними до масових заворушень у Мілані. Протести проти високої вартості життя, які минулими вихідними охопили низку європейських міст, супроводжувалися погромами та підпалами. Про це повідомляє "Главком" із посиланням на Bloomberg. За інформацією видання, уряд прем'єр-міністерки Італії Джорджі Мелоні запросив доповідь про можливу роль іноземних провокаторів у заворушеннях. Посадовці намагаються встановити, чи могли Росія та інші зовнішні сили сприяти загостренню ситуації під час протестів. Підставою для перевірки стали масштаби насильства та помітна скоординованість окремих нападів. Це змусило представників влади засумніватися, що всі випадки погромів були винятково стихійною реакцією протестувальників на економічні труднощі. Водночас речник прем'єр-міністерки Італії відмовився коментувати інформацію про можливе іноземне втручання. Довіряйте фактам – додайте "Главком" до своїх надійних джерел у Google додати зараз Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що останні заворушення суттєво відрізняються від протестів, які раніше відбувалися в країні. "Події в Мілані та інших містах Італії принципово відрізняються від тих, що ми бачили раніше. Це результат того, що я називаю гібридною війною, яку хтось приносить у наші країни нетрадиційними інструментами – TikTok, соцмережами і YouTube, – а Захід цього не помічає і не реагує", – заявив Крозетто. За словами міністра, серед учасників протестів були діти віком 11–12 років, які, на його думку, могли зазнати своєрідного "контрвиховання". Водночас подробиць свого твердження посадовець не навів. На тлі побоювань повторення насильства італійський уряд вирішив посилити заходи безпеки. Зокрема, до кінця року в Мілані планують розгорнути 500 військовослужбовців. Наступні протестні акції заплановані на найближчі вихідні. Тим часом італійська опозиція звинуватила уряд Мелоні у використанні заворушень для отримання політичних переваг напередодні виборів наступного року. Опозиційні політики вважають, що влада має зосередитися на розв'язанні економічних та соціальних проблем, які стали причиною протестів. Наймасштабніші заворушення відбулися у Франції. За наведеними даними, 17 жовтня на демонстрації проти високої вартості життя вийшли щонайменше 550 тис. людей. У низці міст протести переросли в погроми та підпали. Зокрема, у Ліможі згоріла будівля мерії XIX століття. Президент Франції Еммануель Макрон поклав відповідальність за насильство на представників ультралівих рухів та осіб, які приєдналися до демонстрацій для вчинення злочинів. Нагадаємо, раніше стало відомо, що Європейський Союз розслідує можливе російське втручання та кампанії дезінформації, пов'язані з масштабними заворушеннями у Франції та інших європейських країнах. За інформацією Financial Times, проросійські та ультраправі акаунти в соціальних мережах поширювали відеозаписи насильства й неправдиві повідомлення на тлі протестів. Представники європейських структур безпеки припускали, що такі публікації могли посилювати суспільне напруження.
Голосів: 70
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути