Стрімке переростання локальних протестів школярів у зіткнення мітингарів із поліцією шокувало не лише офіційний Париж. Акції ширяться країнами Європи і наразі цілком можуть впливати на єдність всередині ЄС. Зокрема і щодо України.
У протестах і наслідках розбиралася Gazeta.ua.
Запали осінь. Школярі проти байдиків
Стартовим майданчиком стала Франція, де школярі були обурені умовами навчання: не вистачало підручників, викладачів.
Масштабів, котрі вразили всю Європу, акції протесту набули після долучення "жовтих жилетів" і Французької профспілки. Із 17 жовтня учасники мітингів вимагали стримати зростання цін і підвищити рівень життя. Того дня на вулиці вийшло загалом по країні від 500 тис. до одного мільйона людей, а локальні вуличні зіткнення школярів і студентів із поліцією переросли у масштабні зіткнення протестувальників із правоохоронцями. Великими містами прокотилися погроми. До французьких бунтарів того ж дня приєдналися італійські та бельгійські.
Широкий фронт. Чим завинила ратуша в Ліможі
У Мілані та Болоньї після сутичок із поліцією, погромів і підпалів учасники вирішили не припиняти акцій протесту, а проводити їх щосуботи, доки вимоги не буде задоволено ("Рух 17 жовтня"). У Брюсселі та Льєжі мітингувальники набудували барикад та атакували офіси партій, зокрема Соціалістичної.
В Португалії та в Іспанії окрема тема для обурення - вартість оренди житла. В Іспанії ще у вересні орендар виселив 87-річну Марікамен Абаскаль через те, що вона "не потягла" збільшення орендної плати на 230%. Абаскаль за кілька тижнів померла, а люди вийшли на протести.
Протести після набуття масовості переростали у погроми і сутички
В Албанії протестували, як на початку і у Франції, через подорожчання вартості освіти та її низьку якість.
Майже всюди протести після набуття масовості переростали у погроми і сутички з поліцією. Показовим актом стало спалення у французькому місті Лімож пам'ятки архітектури - ратуші ХІХ століття.
Баланс над вогняним морем. Який із Макрона пожежник
У Франції влада оголосила про додатковий набір учителів. Однак президент Франції Емманюель Макрон побачив у протестах школярів небезпечний потенціал. 18 жовтня у зверненні до народу він засудив насильство і закликав до діалогу, що не завадило і "закрутити гайки" у вигляді локальних комендантських годин. За це Макрона, який звинуватив у погромах французьких "ультрас", розкритикували як ліві, так і праві партії. Перші - за обмеження свобод і незадоволення вимог учасників акцій протесту, другі - за занадто м'які обмеження через протести. Прем'єр-міністр Іспанії Педро Санчес був змушений призначити дострокові вибори на 29 листопада.
Дизель у голови. Справжні причини не встановлені
Люди протестують проти зростання вартості життя, цін на оренду житла, наголосила міністерка фінансів та державного управління Португалії Міранда Сарменто.
Подорожчання енергоносіїв (бензин, дизель) через війну США з Іраном підштовхнуло ціни, зауважив головний економіст Capital Economics по Європі Ендрю Кеннінгем. Але нафтопродукти подорожчали менше, ніж на початку російсько-української війни. Тоді протестів не спостерігалося, наголосив експерт, тому складно сказати, яку роль відіграє ціна на дизель у нинішніх мітингах.
Надії на краще життя. Політики самі собі не вірять
Основна проблема - політики не можуть вселити у європейців надію на краще життя, оскільки економіка зростає дуже повільно, а уряди накопичили величезні борги, пояснив Кеннінгем.
"Борги залишають урядам обмаль можливостей для збільшення державних видатків або зниження податків", - додав він.
Невдоволених так багато, що довелося залучати війська
І шторм переріс в ураган, як-от у Франції, зазначив професор Американської вищої школи у Парижі Дуглас Єйтс. Рівень безробіття серед французької молоді сягає 21%, загалом по країні показник зріс до 8%. Тому невдоволених так багато, що владі довелося залучати не лише поліцію, а й війська.
Це означає визнання повної безпорадності, а також, що важливо для нас, можливих змін у позиції Європи щодо України.
"Альтернатива…" натякає. Не перебудова, а демонтаж
Протести можуть охопити і Берлін та інші міста Німеччини, застеріг співголова ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" Тіно Хрупалла.
Партія днями висунула проєкт резолюції у ландтагу Саксонії, зокрема про припинення допомоги Україні. Чи не тому канцлер ФРН Фрідріх Мерц 20 жовтня заявив, що нині США не допомагають нам, а все робить Німеччина?
Із цим може бути пов'язаний демарш Угорщини щодо відкриття останніх двох переговорних кластерів для України і Молдови. Польща порадила не чекати від неї ракет до ППО Patriot. А ЄС 20 жовтня не зміг заборонити видачу туристичних віз росіянам.
Не лише у Старому світі. Шторм на двох континентах
Мітингували не лише у Європі цими вихідними - у Штатах закликали "No kings!" ("Ні - королям!"), маючи на увазі президент США Дональда Трампа. Протестували й у Києві. Під мерією було проведено акцію із закликом до голови КМДА Віталія Кличка піти у відставку.
Це вкладається у війну Трампа з Європою
Є ознаки, що як європейські радикали використовують мирні протести у своїх цілях, так і пристрасті роздмухують технологи та симпатики Дональда Трампа. Таку версію висловив український дипломат Роман Безсмертний. На його думку, як тільки інтереси США та РФ зійшлися - і спалахнули протести, які послаблюють країни ЄС, котрі стоять за нас.
"Це демонструє вразливість і вкладається у війну Трампа з Європою", - зазначив він.




















Коментарі