Перед новорічними святами кияни через міські інтернет-форуми і соцмережі активно спродують непотрібні речі: посуд, електроніку, взуття. Влаштовують барахолки у дворах. У середньому заробляють 1–2 тис. грн. Гроші витрачатимуть на новорічний стіл чи подарунки.
— Під кінець року згрібаю в квартирі речі, якими не користуюся і продаю у Києві через інтернет. Грошей вистачає, аби без колапсів і відкладень із зарплати — нормально погуляти на свята, — каже киянин 27-річний Володимир Лисицький. Щороку продає непотрібні речі. — Дуже люблю комп'ютери. За рік із зарплати витрачаю до 4 тисяч гривень на мишки, клавіатури, карти пам'яті, диски з програмами та іграми. Старе — виставляю на продаж на міському форумі чи на сторінках столичних спільнот у соцмережах. Ціна — вдвічі менша за оригінал. Покупці з'являються моментально, навіть на ігрові диски, які продаю за копійки. Вибираю покупця з людини, яка згодна приїхати по покупку до мене додому. Сам нікуди не виїжджаю.
Збувати непотріб додумався три роки тому під час генерального прибирання перед Новим роком. Назбирав півмішка мотлоху. Думаю, чого воно оце забиває квартиру. Але викидати шкода, тому все нормальне спершу ставив на відомі сайти з продажів, але там, якщо не проплатиш за об'яву — толку нема. Тому акцентувався на київських форумах. Продавав спершу все — навіть старі чисті зошити і власні шкільні пенали. Потім перейшов на електроніку. Все непотрібне у мене не затримується.
32-річна Оксана Єщенко живе біля школи №9 на просп. Маршала Рокосовського. Двічі на рік продає непотрібні речі на лаві біля під'їзду. Найчастіше — сервізи, електрочайники, взуття.
— Працюю в туристичному агентстві. Часто підганяю знайомим гарячі путівки на відпочинок. Коли вертаються — дарують посуд, столові набори, одяг. Довгий час усе акуратно розкладала в шафи, думала згодиться. Але в результаті продовжувала користуватися звичним посудом і одежею. Інше — пилилося й займало місце. Рік тому зрозуміла — так далі продовжуватися не може. Розклеїла об'яву на під'їзді, що продаватиму нові, але не потрібні речі. Винесла все барахло на двір. Склалася метрова гора хламу, але сусіди все розібрали. Ціну не ставила, а просила давати скільки не шкода. Заробила 2 тисячі. Відтоді так роблю двічі на рік — влітку і восени. Дехто із сусідів повторює за мною. Бачила одні продавали старі чайники — такі, як у деяких музеях стоять.
— Непотрібні речі в Києві найкраще продавати на офіційних барахолках. Вони в кожному районі проходять мінімум тричі на рік, — каже 34-річна Вікторія Іванівна, живе у Солом'янському районі. — Сама найбільше продаю взуття і спідниці. Маю чоловіка і трьох братів, вони постійно таке дарують. Все зношувати не встигаю. Спершу соромилася торгувати на вулиці й речі роздавала знайомим. Та раз побачила, як подруга продає подаровані мною туфлі. Сильно образилася, але зрозуміла, як можу підзаробити. Тим більше офіційної роботи не маю, а так хоч якийсь дохід у сім'ю. Тепер друзі жартують, що займаюся секонд-хендом. Але це інше — усі речі, які продаю, — тільки мої, а не завезені незрозуміло звідки. Те, що не зуміла продати — віддаю у соціальні центри.
Виділяють два метри торгової площі
Трійка місць, де можна збути непотрібні речі.
Барахолка "Нью Олд". Проходить у Києві три-чотири рази на рік. Про дату й місце організатори повідомляють в інтернеті. Участь — безкоштовна, потрібна лише реєстрація на сайті барахолки. Кожному учаснику виділяють 2 м торгової площі. Умова — 75% речей мають бути не нові. З кожного проданого товару потрібно виділяти довільну суму на благодійність.
Інтернет-магазин "Доброслон". Безкоштовно можна викладати на продаж одяг, електроніку, книжки. Єдина умова — невисока ціна. Магазин розрахований на людей, які не мають змогу купувати нові речі.
Інтернет-магазин "Черрі тіа". Непотрібні речі забирають безкоштовно, але з виїздом додому. Все отримане передаровують бідним чи багатодітним сім'ям, безхатченкам, переселенцям.
3 
1
Коментарі