"Фермери у відчаї. Зібрали високі врожаї зернових, очікували заробітків, а опинилися на межі банкрутства. Закупівельні ціни на зерно в листопаді впали до рекордно низького рівня, — нарікає 51-річний Василь Радзівіл, голова фермерського господарства "Явір" із села Обарів Рівненського району, що на Рівненщині. — Не маємо чим розрахуватися за кредити, мінеральні добрива й пальне".
— У цьому році я так тішився: зібрав понад 110 тонн пшениці та майже 90 тонн ячменю. Думав, зароблю на новий трактор. А тепер ціни впали, маю лише збитки, — продовжує фермер. — Улітку комерсанти давали за тонну продовольчої пшениці 1100 гривень, а тепер — менш як 700. А ячмінь і кукурудзу купують ще дешевше.
Радзівіл відчиняє комору, показує насипані купи зерна. Нарікає на елеватори, які після приватизації відмовилися брати в невеликих господарств збіжжя на зберігання. Він орендує пристосоване під склад приміщення на тракторній бригаді колишнього колгоспу. Хотів викупити у військових занедбані склади на околиці Обарова. Йому відмовили.
— Нажитися спекулянтам на наших мозолях не дам. Не продам зерно за безцінь. Буду відгодовувати свиней. Уже купили 30 поросят, — додає господар.
Василь Радзівіл займається фермерством 15 років, обробляє понад 50 га землі. Працює разом із 47-річною дружиною Ольгою та зятем Миколою, 31 рік. Вони залишилися єдиними помічниками фермера. Раніше на сезонні роботи Василь наймав по 10–15 чоловік, платив по 5 грн за годину роботи. Тепер через кризу економить на всьому. Доньки працюють у місті. Старша, 23-річна Наталка, працює економістом у райдержадміністрації, а 18-річна Катерина — фармацевт.
Окрім зернових, Радзівіли вирощують картоплю, моркву й капусту. Продають гуртом на сільськогосподарському ринку в Рівному. Худоби не тримають. Родину в селі поважають. Василя тричі обирали депутатом сільради, на останніх виборах став депутатом районної ради.
— Трудимося з ранку до ночі, а толку жодного. Невигідно стало вирощувати зернові, цукровий буряк і ріпак. Навіть на овочах у цьому році заробляємо копійки. Образливо, що влада тільки на словах підтримує сільське господарство. Якщо й далі так буде, то полишимо фермерство, — жаліється Ольга, дружина фермера.
У обласній Асоціації фермерів у зерновій кризі звинувачують уряд. Закупівлі, які проводили Держкомрезерв та Аграрний фонд, не утримали падіння цін на збіжжя.
— Зернотрейдери та різноманітні бізнес-групи заробляють на трудівниках села шалені гроші. Уряд не зумів відвернути спекуляції. Фермери змушені продавати пшеницю, ячмінь і кукурудзу за ціною нижче собівартості. Ми зібрали добрий урожай, а влада й комерсанти нас просто обікрали, — вважає голова обласної Асоціації фермерів Дмитро Українець, 56 років. — Тепер без фінансової підтримки багато господарств збанкрутують.
А ціни, незважаючи на здешевлення зерна, зростатимуть.
— За півроку вартість муки вищого сорту зросла на 27 відсотків, дріжджі подорожчали на 20 відсотків, електроенергія — на 13, а газ — на 50, — каже 51-річний Микола Дмитрук, виконуючий обов"язки голови правління товариства "Поліссяхліб", яке випікає щодоби понад 23 т хлібобулочних виробів. Вона на чверть забезпечує потребу в хлібі жителів Рівного. — Востаннє ціну піднімали на дев"ять відсотків ще в квітні цього року. Тримаємося як можемо. Нині на буханцеві пшенично-житнього хліба, який користується найбільшим попитом, заробляємо всього дві копійки. Так, 720-грамова буханка хліба "Дарницького" коштує в нас дві гривні й 10 копійок.
Коментарі