— На Донбассе сезонная работа была всегда, даже во время острой фазы войны. Карантин уничтожил все, — каже житель Луганська Валерій Потопов, 44 роки. У регіоні вп'ятеро зменшилася кількість вакансій.
За даними центру зайнятості бойовиків, наприкінці березня понад 13 тисяч осіб в окремих районах Донецької області отримали статус безробітного. З російського бюджету їм щомісяця виплачували по 3 тис. руб допомоги — 1,1 тис. грн.
Улітку на окупованих територіях найбільше шукають охоронців, касирів, прибиральників, вантажників. Пропонують до 10 тис. руб. — 3,9 тис. грн. Сезонним працівникам готові платити до 5 тис. руб — 1,95 тис. грн.
До війни люди могли знайти сезонну роботу торговцями напоїв та їжі в парках. За це платили по 200 грн за день. На зборі врожаю фермери давали 300–400 грн за день.
— Під час війни бази відпочинку на річці Кальміус і Сіверський Донець закрилися, або їх зайняли військові. Сади витолочили, — говорить Валерій Потопов. — Робота, якщо і є, то у Сєдово (село на березі Азовського моря. — ГПУ). Там курорт частково працює.
У Сєдово в'їзд можливий тільки по списках, приймають тільки лояльних до бойовиків людей. Нам із Луганська там нічого не світить. Їдемо на роботу в Росію. Я збираюся їхати на будівництво до Москви.
Торік жителі окупованого Донбасу їздили на сезонні заробітки до анексованого Криму. Цьогоріч кордони закрили через карантин, виїхати складно.
— В Крыму туристов почти нет. А значит, и люди со стороны на работу не нужны. Местные работают. Война за туриста идет не на шутку, — розповідає 25-річний Володимир з окупованого Донецька.
Два роки він працював у ресторані на набережній Коктебеля. За два літні місяці заробив 60 тис. руб — 24 тис. грн. Цьогоріч його не запросили.
— Щоб такі гроші заробити в Донецьку, потрібно працювати п'ять-шість місяців. Роботи постійної немає. Люди тримаються там, де платять по 12 тисяч рублів (4,5 тис. грн. — ГПУ), — продовжує. — Телефонував власнику ресторану. Він сказав, що цього року другий зал не відкриватиме.
Популярності набирає робота в інтернеті на російські фірми. Росіянам вигідно платити менше донеччанам, ніж місцевим.
— Але такі підробітки не для всіх — потрібно розуміти, як працює інтернет, що затребувано, а що ні, — додає Володимир. — Можна продавати товари чи писати тексти для сайтів на замовлення. Це нестабільний дохід, але є. Програмісти Донбасу працюють на компанії по всьому світу. Не афішують, що сидять у окупованій зоні.
2 
1
Коментарі