Український тенісист Сергій Стаховський вже не перший рік стабільно входить до сотні найкращих у світі. Він — друга ракетка України і перший номер національної збірної. Цим вигідно відрізняється від нашої першої ракетки Олександра Долгополова, який періодично відмовляється грати за Україну, пояснюючи конфліктом із керівництвом національної федерації.
На цьогорічному турнірі у Вімблдоні обох українців немає серед лідерів. Об'єктивно, вони слабші за головних фаворитів. І в найкращому випадку здатні, хіба що на максимальне просування турнірною сіткою.
Але Стаховський, який торік переміг Роджера Федерера, вже здобув на турнірі у Вімблдоні високу репутацію. Тому досить популярний серед численних журналістів. Ті запитують тенісиста не лише про його гру на корті, а й про ситуацію в Україні.
Навряд чи український спортсмен, який проводить більшість свого часу в роз'їздах по світу і практично не буває на батьківщині, бо живе у Словаччині, здатен розказати іноземним журналістам щось нове про політику. Наш тенісист на це і не претендує. Він лише принципово відмовляється спілкуватися з російськими журналістами.
Здається — дрібниця. Але насправді Сергій Стаховський чинить, як на мене, дуже розумно і політично грамотно. Будь-яке слово відомого українського спортсмена на головному турнірі тенісного року можуть витлумачити тим чи іншим чином. Про те, як уміє подавати навіть нейтральну інформацію щодо України сучасна російська пропаганда, тепер відомо всім. Тож Сергій не дає недобросовісним журналістам жодного шансу.
Ігнорування ним російських журналістів разом із намаганням пронести на корт український прапор, що суворо заборонено традиціями Вімблдонського турніру, — приклад поведінки для тих наших спортсменів, які не дуже сильно тямлять у політиці і цілком можуть сказати щось не те. Інколи слід і промовчати. Досить просто намагатися найкращим чином виступити на міжнародних змаганнях під прапором своєї батьківщини.
1 
1
Коментарі