Сьогодні харківський "Металіст" прибув у Салоніки на перший матч третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів з грецьким ПАОКом. А завтра команда Мирона Маркевича вперше у своїй історії зіграє у найпрестижнішому клубному турнірі Європи.
"Ми всі знаємо, що це дебют для "Металіста", але ніякого мандража немає, - розповідає нападник харків'ян Марко Девіч. - У нас грають досвідчені футболісти. Команда провела чимало матчів у Лізі Європи. Зрозуміло, що рівень Ліги чемпіонів набагато вищий. Подивимося, як все складеться. Дай Бог, щоб дебют вийшов вдалим. Всі гравці з великим нетерпінням чекають цих матчів."
Поєдинок пройде без вболівальників через дискваліфікацію стадіона "Тумба".
"Ніколи не доводилось грати офіційні матчі при порожніх трибунах. Тільки товариські. Дуже шкода, що глядачів не буде. Грецькі вболівальники створюють хорошу атмосферу на матчах. Агресія з трибун? Це може тільки завести гравця.
Спека? Не думаю, що це якось вплине на гру. Умови однакові для всіх. У нас є час на адаптацію — сьогодні і завтра. Не думаю, що у нас виникнуть якісь проблеми."
"Металіст" зіграв вже три матчі прем'єр-ліги України. У Греції чемпіонат ще не стартував.
"У теорії це плюс для нас. Але коли мова йде про Лігу чемпіонів, то погода, практика офіційних матчів та інші фактори падають у воду. Ми виходимо і граємо як першу та останню гру."
За ПАОК виступає чемпіон Євро-2004 у складі збірної Греції - Костас Кацураніс.
"Зараз не хотів би нікого виділяти. Ми тільки вчора отримала інформацію щодо суперника. Сьогодні ще будемо робити аналіз."
Нагадаємо, матч ПАОК - "Металіст" відбудеться у вівторок, 30 липня. Початок матчу о 21:00. пряма трансляція на телеканалі "2+2". За тиждень команди зустрінуться у Харкові.
2 
4166
Коментарі
"...Разогнался конь буланый
Прыгнул с кручи окаянной.
Синяя река больно глубока..."
В дитинстві, під час перегляду "Бумбараша", я мало не плакав, так було жаль коня.
Пам'ятаю ту жінку в переході. Чомусь, завжди коли проходив повз неї, почувався дуже ніяково. Не можу пояснити собі, чому саме. Можливо, і тому, що капелюха чи якоїсь іншої ємності для грошей, біля неї ніколи не було, а тицяти гроші в руки було незручно. Або ж через те, що вважав цей перехід не найкращим місцем для такого голосу. Чи тому, що був частиною натовпу, який мав рухатися по переходу і жити своїм життям, не зважаючи на співачку...
До речі, якщо хтось знає історію цієї жінки, не полінуйтесь, будь-ласка, поділитися нею.
Ja tezh kil'ka raziw sluchaw spiw toji pani, koly buwaw w Kyjewi, ale hroszej wid mene wona katehoryczno ne chotila braty - ni hrywen', ni doljariw, ni jewro...
Тема, піднята шановним автором колонки, -- найбільш інтернаціональна і позанаціональна. Кожному з нас не раз ( а тим, хто, як Золотухін, нехай і один раз) доводилось пережити це жахливе приниження БЕЗГРОШІВ'Я! І картав себе: як же я міг так опуститися, що ні копійки не втримав за душею!.. Спустошення душі і тіла, мацання ось цими пальцями натурального дна життя, справжній біль, сльози і розпач... ЖАХ!!! І тільки переживши все це, людина може, з усією можливою, на той час, силою відштовхнутись від останньої кам'яної межі, спрямувати свої зусилля на виживання в правильному напрямку! Так і світлої пам'яті Валерій Золотухін піднявся. Так треба підніматися й нам.
Жах залишится без грошей може бути тільки для людини, для котрої гроші вирішують усе в житті. Особисто я не фанат Золотухіна або когось іншого з кіноакторів чи співаків. Зазначу лише, найбільший жах - коли людина без совісті й честі, цього треба боятися. А гроші - це, як говорять, наживне.
Ваши слова говорят за Вас - Вы не продукт "того" врремени. Возможно это и хорошо. Но рядовое событие 20 - летн. давности почему-то стало темой поста. Практически ввесь актерский мир да и др. в то времмя "выживали" как могли.
Глибоко. Сподобалось, зачепило. Для мене Золотухін це Таганка та Висоцький з яким вони товаришували та їхні спектаклі. Мені пощастило жити в ті часи в Москві бачити їх і чути сопрано Аве Марія у виконанні Дубкової.
Ось такі маленькі розповіді миттєво чіпляють за пам'ять і не дають засохнути.
В.Высоцкий не считал своим другом В.Золотухина. Последний, по просьбе Любимова, тайком готовил себя на роль Гамлета в одноименном спектакле, которую исполнял В.Высоцкий. Узнав об этом В.Высоцкий перестал с ним общаться. Были и другие проблемы в их отношениях.
Приятно то, что ВЫ относите "то время", к СЧАСЛИВОМУ. Это говорит о Вашей глубокой порядочности и высокой нравственности. Это редкое явление в нашей нынешней суровой действительности. На этом да и других порталах не приходилось встречать этих слов. Спасибо Вам! Удачи и успехов Вам!
К сожалению, в те времена все жители развалившейся страны - СССР были в таком же положении. Замечено было, что продавали свои личные вещи и бывшие: зам. пред Совмина СССР Шелест П.Е. , 1 секр.МГК, член Политбюро ЦК КПСС Гришин и др.
Но времена изменились и и.о. главного режисера театра на Таганке Золотухин оставил после смерти своей многочисленной семье весьма приличное наследство - сбережения, дома, квартиры, участки зели и т д. Об этом в газетах писали. Не бедствовал - жил на две семьи.
Дякую! Витончено, глибоко, розумно. Єдиний журналіст, якого із задоволенням читаю.
автор дійсно не такий, як усі)) особливий) Ваня - ти бест)