Ексклюзиви
понеділок, 20 листопада 2006 15:13
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало
Світлана Пиркало

Мама знала

 

Привіт, кумо! Із днем народження. Сподіваюся, устриці з шампанським смакували. У мене також був невеличкий ювілей: учора виповнилося рівно п"ять років, відколи я в Лондоні. Ми сходили в театр і повечеряли в японському ресторані. Схоже, життя поки що складається непогано, тьху-тьху-тьху. А дякувати за це все, як не дивно, треба моїй мамі.

Пам"ятаєш, на останньому курсі університету нам спало на думку поїхати до Ірландії на заробітки? Хтось розповів, що в Дубліні можна працювати прибиральницями в готелі — чотири сімдесят на годину, сорок вісім годин на тиждень. Ми збиралися пропрацювати десь рік, зекономити по три тисячі доларів і повернутися до України. Тут за такі гроші ми б завели бізнес: по парі ларків із пивом і цигарками.

Ми майже поїхали: уже знайшли, де позичити гроші на хабара якимось сумнівним особам, які мали нас провезти до Ірландії. Але мама сказала: "Свєто, не мороч голову. Ви з Юлькою — філологи, журналісти, вчителі, хто завгодно, але не прибиральниці в готелі. Проте якщо ви почнете мислити, як прибиральниці, ви ними станете. А повернутися назад буде дуже важко".

Уже п"ять років, відколи я в Лондоні

Цей аргумент нас зупинив. Ми лишилися журналістами, і саме ця професія мене привела до Лондона. І чим далі я тут живу, тим краще розумію, наскільки мама мала рацію. Наша прибиральниця — колишня вчителька історії. Наш сантехнік — кваліфікований зубний лікар. Один знайомий стариган розповідав навіть, що познайомився із стриптизеркою середнього віку родом десь із-під Саратова, авіаційним конструктором зі стажем. Тут — сотні тисяч людей із освітою і мріями про кар"єру за спеціальністю. Вони хотіли приїхати на короткий час — але так і залишилися прибиральницями, няньками, будівельниками. А ми — ні.

Мама знала, що казала.

Зараз ви читаєте новину «Мама знала». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

8

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

15.06.2009 12:44:52Natalia91.113.83.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Ja wshe skoro jak rik shywu u Widni, ale is mojeju oswitoju philoloha robotu snajty nemoshlywo... Nikomu tut ne potribni nashi hermanisty! Wony swojix powno majut! Otak, poprazjuwawshy roky w Ukrajini w uniwersyteti, ty, wyjawljajetsja, nikomu tut ne potriben is twojeju wyshtshoju oswitoju!. Wam Switlana dushe poshtshastylo!
02.03.2007 13:05:21Інша Світлана0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
"І не ображайте у своїх розповідях людей, кращі пишіть гуморески, хоч посміємось". А гуморески з якого матеріалу складають. З життя. З сірого і не зовсім. Де можна знайти книжки від Світлани?
23.01.2007 18:43:26Tendresse0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
У вас, Світлано, комплекс неповноцінності, який ви вміло намагаєтесь приховати, мовляв, я не така, як вони, я краще. Вони-прибиральниці, сантехніки, догляд за старими, а я-журналістка! Це звучить гордо! Перші ваші починання і оповідання мені навіть подобались, особливо про 30 років, а тепер... Розчарована. Шукайте кращі сюжети. І оберіть, нарешті свій стиль, а не смикайтесь із сторони в сторону у ваших розповідях. Ви-журналістка, вчились на це, а значить повинні творити краще, як пишете зараз. І не ображайте у своїх розповідях людей, кращі пишіть гуморески, хоч посміємось. А можливо я і не права і ви спеціально пишете такі собі оповіданнячка з ціллю викликати дебати в коментарях і тим самим підвишити свій рейтинг. Це теж хід.Як на мене, в "Газеті по-українськи" є більш талановиті журналісти.
04.12.2006 00:27:15ukr0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Нашу долю визначає наш вибір, а не наша фарт. Та й безвихідних ситуацій, погодьтесь, не буває. Тож не варто докоряти Пиркало в тому, що вона могла і таки Змогла більше за когось. Коли вже є час на роздуми, краще витратити його на пошук Свого Щастя, а не применшення чужого. P.S. Світлано, чекаємо нових книжок!!!!!!
29.11.2006 13:42:36Natalia0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Не всім так пофартило як вам,Світлано, не всі згадані вами люди, на мою думку, погодяться з вами,бо не мали за плечима філологічної освіти як ви, гадаю не всім легко поставити, будучи на чужині, хрест на здобутій вдома професії, а ви питали цих людей, чи не гірко стає їм від одного усвідомлення про те.Будучи прибиральницею чи сантехніком там, і здобувши професію вдома, скажімо, лікаря чи то пак інженера, життевий досвід згаданих вами людей не збідніє від того.Не всі потрафлять поїхати на чужину і реалізувати себе, як вам це вдалось,навіщо тим хизуватись на півсторінки тексту. Цього вам, мабуть, ваша мама не казала.
23.11.2006 00:12:40TA330.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
ВО-ПЕРВЫХ ЕСТЬ УСТРИЦЫ НЕЛЬЗЯ, ЕСЛИ ТЫ ПРОВОСЛАВНАЯ, ОНИ ЧЕРЕПОКОЖИЕ, ВО-ВТОРЫХ, НЕ СУДИ, ДА НЕ СУДИМА БУДЕШЬ! У КАЖДОГО СВОЙ ПУТЬ В ЖИЗНИ- ВОТ ТОЛЬКО БЕДА, ЧТО ЖУРНАЛИСТ НЕ ИМЕЕТ ОПЫТА РАБОЧЕГО! КАК В ТВОЕМ СЛУЧАЕ
21.11.2006 13:33:28Бондар0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Пиркальце, ох, як точно ти все сказала! Мудра в тебе мама, нічо не скажеш. Коли наступного разу в Київ?
21.11.2006 05:33:19Владимир0.0.0.--
  • 0+
  • 0-
  • Відповісти
Отлично и правильно
Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути