Петро Порошенко заявляв, що його батько зняв свою кандидатуру по 16-му округу.
За словами Олексія Порошенка, це було не його рішення.
"Цього дня я захворів. Піднялась температура до 39,3 градусів. Поїхав у лікарню. Подзвонив Петро і запропонував: "Батя, давай не будемо ризикувати твоїм здоров'ям". Я дав згоду. Син і сказав про це відразу на Народному віче. Але зараз я почуваю себе дуже добре. Був би готовий і далі продовжувати передвиборчу боротьбу. Не знаю, чи можлива процедура поновлення в кандидати. Потрібно дізнатися у юриста", - сказав він.
Наразі Олексій Іванович знаходиться у санаторії "Моршин". Йому призначили курсівку на 22 дні.
"У травні цього року я вже був тут. То лікарі кажуть, що зараз моє здоров'я набагато краще, ніж тоді. Але для профілактики ще побуду, підлікуюсь", - зауважив.
Чутки про домовленість з сім'єю Калетників Олексій Порошенко спростовує. Адже Олексій Іванович був єдиним реальним конкурентом для Оксани Калетнік, племінниці нардепа і ректора Вінницького аграрного університету Григорія Калетніка та кузини керівника Державної митної служби Ігоря Калетніка.
"В мене, дійсно, є велика підтримка на окрузі. Особливо в Чечельницькому та Піщанському районах. Мені б можна було вже зараз пити шампанське та святкувати перемогу. То нащо мені з кимось домовлятись? Та Оксана внаглу роздавала виборцям гроші. Спочатку по 50 гривень, потім по 500. Кажуть, навіть договори заключала. Про те, що ті зобов'язуються проголосувати за 500 гривень. Грошей теж ні від кого не отримував. Я людина забезпечена, мені того не треба. Працюю добре, слава Богу. Мені з моїми показниками у сільському господарстві третього Героя давати треба", - пожартував Олексій Порошенко.
Нагадаємо, 20 вересня під час Народного Віче у райцентрі Піщанка Вінницької області Міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко оголосив, що його батько знімає свою кандидатуру з виборів у Верховну Раду по 16-му окрузі за станом здоров'я. Відтак, у Оксани Калетнік тепер немає реальних конкурентів на шляху до Верховної Ради.
2 
8759
Коментарі
5Є такий сорт людей і не тільки в Україні. Колишній соцтабір. Повишукують пільги собі й дітям, як вдома, так і за бугром. Торкнися добровільної справи, участі в політ., спорт., культурному житті, поминай, як звали. В колективній роботі потихеньку перекладають різне на старанного: Хай дурень тягне!
Справа в тому, що близько 99% iз тих, що виїхали з країн колишнього соцтабору, зробили це лише за матерiальних грунтiв. (До того ж, цю групу аж нiяк не можна порiвняти iз тiєю хвилею iмiграцiї, що вона мала мiсце завдяки революцiї 1917-го; тi люди мали достатнiй "культурний" багаж, що й нав?ть вiн не дуже допомогав у пробпемаx iз новим мiсцeм проживання!). Mоже й багато на себе беру, але... не розумiють люди, яка "халепа" на них очiкує!
Різне: хто з мат.мотивів, кому дихалку перекрили. Хтось ні вдома, ні десь нічого не читає. Європейці знають добре ПБЛ "Доктора Живаго", імпонують героям, та моляться, що їх доля відвела, а Ви дякуєте -17-у. Халепа, чи не халапа, а справно мовчки після літніх відпусток всі чомусь повертаються із дому на чужину.
Згоден.
Так, приходиться вибирати :або смачний щавель , або влаштоване життя
))))))
Вибирати? Жити можна лише в тiй країнi, Д-О-Л-Ю котрої ти готовий роздiлити!
От правильно Hans каже. А то купа повтікає, бо хочуть "якогось майбутнього", а як припече: Японія, Палестина та інші країни, то бігом згадують про Україну.
Та не дозрів я ,щоб розділити долю США.........тут я
))))))))))))))
Багато пояснюють свій виїзд з вини дітей, не запитуючи самих дітей, чи хочуть ті того: " Хочу устроїть своїй дочці будуще!" Напр., в Європі місцеві дивляться косо на іноземців, котрі сидять на їхній шиї, не примножують їхню скарбницю, культуру та ін. Не знають, як їх здихатися. Сила-силенна правил та законів, які обмежують в'їзд, в тому числі щодо молоді, яка безкоштовно здобуває освіту, знаходить роботу в інших куточка світу, вникаючи повернути назад державі кошти.
дуже глибоко
) дякую
Добре там, де нас нема...
Майже всi тi американцi, що вони приїздять до "європ", невтомно наголошують про в рази вищiй європейський культурний рiвень. I про те, яке там i життя, i люди, i ландшафти, i мiста цiкавi (чого варт лише мiста!). 50 тисяч...: Авторовi б її тодi й запитати: "А як тобi 100 тис. дадуть, на рiк - на Марс жити полетиш?
Гарно! Просто пречудово, думаю, панові Миколі вже пора також якісь путєвиє замєткі видавати, бо поки що лише дурнуватий Андрухович ними лякає... У Андрухєра якась чергова висмоктана з пальця галіматья, а Рябчук, як завжди, із підтекстом, кацапні на зло