Із керівником київського обласного "Правого сектора" 41-річним Ігорем Мазуром зустрічаємося на майдані Незалежності. Він у спортивній кофті з написом "20 років Революції на граніті". Пропонує піти в офіс "Правого сектора", що всередині Головпоштамту.
Вхід перекритий металевими щитами. За ними — двоє чоловіків. Сідаємо у великому приміщенні — поряд телефонних будок. Вікна завішені. Один із хлопців приносить каву, чай, пряники та сухофрукти.
Які головні виклики зараз стоять перед Україною?
— Втрата державності. Російський спецназ на бойовій техніці протягом 3–4 годин може бути в Україні. Тому на різні відрізки розставляємо своїх людей. Усе може перерости в затяжні бої за сам Київ. Тому "Правий сектор" створює боєздатний силовий корпус.
Що тоді?
— Вдень буде влада окупанта, вночі — українська. Самоорганізація українців із кожним днем наростатиме. Протягом кількох місяців виникне народне ополчення — партизани. І тоді Росія втратить тисячі вбитими. В результаті будуть протести і розкол у самому російському суспільстві.
Путін почав цю воєнну кампанію через кризу влади в Росії. Бачимо виступи в Москві та інших містах. Є сепаратистські настрої в Татарстані, на Кубані, в Сибіру. Путін зіграв на випередження: коли в тебе є проблеми, треба почати воєнні дії за межами країни. З одного боку, це мобілізує патріотизм, з другого — відволікає увагу від стану речей у російському суспільстві, придушення прав і свобод громадян, низького рівня життя, вимирання нації.
Коли і з яких напрямків Росія може почати наступ?
— Найбільш реалістичний варіант — захоплення Донецька, Луганська, Херсона та Одеси і вихід на Придністров'я. Хочуть відрізати нас від моря.
Як швидко це може статися?
— Наш побратим щойно повернувся з Криму. Там розвертаються нові підрозділи "зелених чоловічків", є десятки танків, іншої техніки, ракетні установки "земля-повітря", "земля-земля", що можуть стріляти на сотні кілометрів. Маємо інформацію, що ворожі військові частини вже є і в Білорусі, і в Брянській області.
Українські політики мають робити все, щоб витягти наших військових із Криму — зі зброєю.
Маєте план, як вберегти Південь і Схід України?
— Наші люди є в Національній гвардії. Постійно проводимо вишколи, вчимо на відеоматеріалах. Штаб "Правого сектора" — крутіший за Генштаб України, там присутні бойові офіцери, які довели свій професіоналізм і патріотизм. Поміняти штаб Тенюха (міністр оборони. — "ГПУ") на наш — було б дуже ефективно. Поставити генерала Радецького (Віталій Радецький — міністр оборони, 1993–1994. — "ГПУ") на його чолі. Його досвід на кілька порядків вищий.
Будемо намагатися ставити наших хлопців на різні посади у силові структури. Щоб могли відслідковувати, що там відбувається, змінювати людей, що керуються винятково шкурними інтересами або є зрадниками. Моніторимо ситуацію поблизу кордону з Росією в усіх областях. Хлопці розміщаються поруч із командирами військових частин, добувають інформацію. Тоді через секретаря РНБО Андрія Парубія намагаємося впливати на зміну керівництва.
Як проявила себе нова влада?
— Постійні звернення до міжнародної спільноти — це не найоптимальніший варіант. Мала бути чітка відповідь на інформаційну агресію Росії, як це робили грузини. Гепа і Допа (Кернес — міський голова Харкова, і Добкін — колишній губернатор Харківщини. — "ГПУ") мали б сидіти в підвалах СБУ. Цього не відбувається.
Який механізм люстрації? Як вона має відбуватися?
— На місцях є актив. Це не обов'язково має бути "Правий сектор".
— Алло, це хто? — бере слухавку Мазур. — Там Тарас до тебе виїхав. До стрільби діло не доводьте. Фіксуйте все, що там робиться незаконне. Добре?
— Ми зараз, буває, виїжджаємо туди, де є лже "Правий сектор" і псевдосамооборона, — продовжує. — Через це з'являється недовіра до тих, хто стоїть на Майдані. Є якесь певне благословіння з боку минулої влади, яка в зав'язці з силовиками. Тому що там серйозних кадрових змін не відбулося.
Як міняти всю систему?
— Люди повинні на місцях не тільки намагатися контролювати владу, але самі ставати владою. "Правий сектор" став партією. Хочемо, щоб наша молодь мала змогу займати посади в адміністраціях, ставали чиновниками. Щоб наші друзі-товариші, які попали під репресії і їх викинули з міліції чи Служби безпеки, повернулися.
Більшість українців думають, що хтось за них щось вирішить. Треба брати на себе відповідальність. Створювати громадянське суспільство у своєму селі чи місті. Попадати, можливо, в чийсь чорний список. Але завжди знайдуться ті, які зацікавляться і приєднаються. Навіть почнуть таємно допомагати.
Зброю ви і члени "Правого сектора" здали?
— Когось зі спецслужб чи з народних депутатів зачепило, що я заочно заарештований Росією? Є загроза мого вивезення, порушення якихось кримінальних справ за події 15–20-річної давнини. Якщо й будемо якусь зброю здавати, то нехай нам зроблять дозволи на легальну. Нехай внесуть зміни в закон.
Якби в Україні був нормальний європейський закон про зброю, трагедії на Майдані не було б. Людей атакували, знаючи, що з другого боку адекватної відповіді не буде.
Ми і зараз — на передовій. Готові їхати в зону бойових дій, очолити загони і навчати громадян.
Чим займаєтесь особисто?
— Треную хлопців. Разом почали акції люстрації. Перш за все, зміну тих людей, які уособлювали Партію регіонів — керівники місцевих рад, голови адміністрацій, очільники силових відомств. У шести районах Київщини допомогли громаді змінити керівників. Місцеві повідомляють нам і надають докази корупційних дій чиновників. Останнім пояснюємо, що вони мають піти. Якщо погано розуміють, звертаємось у суд та міліцію. Щоб людина відчула, що їй загрожує кримінальна справа.
Які зараз настрої на Майдані?
— Настрої не найкращі. Лідери партій не поводяться як політична еліта. З боку армії не бачимо достойної, показової демонстрації сили. Наші спецслужби не можуть зараз захистити інтереси України. На Майдані ходять спецслужби російські й українські. Є недовіра до силовиків. Це все — війна, яку ведуть не тільки росіяни, а й місцеві міліціонери, колишні депутати Партії регіонів. Йде певна дискредитація Майдану.
На скільки може затягнутися конфлікт?
— Думаю, весь рік буде тяжкий.
Ігор Мазур прощається й поспішає на іншу зустріч.
Відсидів три роки
Ігор Мазур має псевдонім Тополя. Народився у селі Пирогівці на Хмельниччині. Вивчився на історика та юриста. Активіст УНА-УНСО. Брав участь у війнах у Придністров'ї та Абхазії. Супроводжував журналістів у Чечні.
Відсидів три роки за участь в акції "Україна без Кучми". Справу порушили за сутичку мітингувальників із міліцією. У колонії захворів на туберкульоз. З лютого 2014-го очолює київський обласний "Правий сектор". Цього року проти Мазура в Росії порушили кримінальну справу. Звинувачують в організації банди в Чечні у 1994–1995 роках.
У шлюбі вдруге. Дружина, 29-річна Анастасія, в декреті. З нею мають синів — 4-річного Ярослава та 2-річного Мирослава. Від першого шлюбу є донька 16-річна Ольга.
3 
1
Коментарі
2