— Люди хочуть, щоби влада була на місцях. Щоби президент не тільки вирішував питання за кордоном, а й дивився, що робиться всередині країни. Влада ж не бачить внутрішніх проблем. Люди не можуть поїхати у Відень послухати оперу та випити кави. Але всі хочуть отримувати гідні пенсії, мати нормальні ціни, — каже 49-річний Олександр Ткачов, депутат Вишневої міської ради на Київщині. 18 листопада прийшов до Центральної виборчої комісії в Києві. Тут близько 13:00 в залі засідань збираються понад 600 патріотів. УКРОП проводить праймериз — публічні внутрішньопартійні вибори кандидата у президенти. Їх практикують у США та країнах Західної Європи.
Свого кандидата в президенти цього дня обирають укропівці столиці, Київської області й Криму. О 13:10 зібрання оголошують відкритим. Лунає гімн України.
На екрані показують ролик про події 2014 року, знятий у східних містах України. У відео лунають питання до влади: чому на Донбасі досі йде війна, чому країна торгує з Росією? Хвилиною мовчання вшановують пам'ять героїв, полеглих у російсько-українській війні.
— Упродовж майже двох десятиліть українська нація перебуває в режимі шокової терапії. У нас що не день — то шок. Нинішня влада п'ять років вела нас у Європу. А привела в Антарктиду, де замерзають міста, — каже письменник, 67-річний Василь Шкляр, відкриваючи захід промовою.
— Над нашим народом проводять експерименти. Комунальні тарифи непомірні. За економічною й соціальною кризою стоїть основна — криза моралі. Моралі влади, яка після Революції гідності ніби умисне зробила все, щоби цю гідність розтоптати й поглумитися над ідеалами, за які віддали життя найкращі.
Наша мета — змінити країну. Ми йдемо на вибори не для того, щоби посісти високі посади в державі. Ми йдемо на битву за чесну Україну. На визволення наших полонених, які караються в тюрмах Московії, героїв, які сидять у тюрмах на окупованій території України. Ідемо, щоби здолати одвічного ворога й гідно завершити цю війну перемогою. Щоби розпочалися чесні взаємини між людьми та між владою. Маємо непросте завдання: створити таку привабливу Україну, до якої згодом приєднаються наші втрачені території. І ми її побудуємо.
До слова запрошують голову партії, народного депутата Тараса Батенка, 44 роки. Коли вітається з представниками Криму, зал аплодує.
— Ми завершуємо партійні праймериз, у які не вірили опоненти, — говорить Батенко. — Ми проїхали всі обласні міста. Кожна зала була на 100 відсотків заповнена — це від 500 до 1500 людей. Сукупно по всій Україні ми зібрали близько 15 тисяч партійців і прихильників політсили. За результатами голосувань, майже в усіх обласних центрах України переміг народний депутат Олександр Шевченко.
УКРОП — єдина постмайданівська партія, яка має у своїй структурі кримськотатарську республіканську організацію. Її очолює Ерфан Кудусов.
Ми будуємо демократію. Це непросто в умовах не зовсім демократичної країни з не зовсім демократичним президентом. Україна за 27 років незалежності не зламала хребет радянської політичної системи. І ми досі будуємо країну. Парадокс, але зараз знову є маски-шоу, гоніння на середній бізнес, арешти, затримання, утиски свободи слова й інакомислення. Це не та країна, яку ми хочемо.
Ці праймериз — наша відповідь нинішній владі: ми вимагаємо чесних і демократичних змін у країні. І вони відбудуться.
На сцену виходять учасники праймериз: Ірина Головатенко, Оксана Тунік-Фриз та Олександр Шевченко.
— Це було змагання програм, яке дало можливість відчути, чого прагне країна. Сьогодні у залі зібралися чотири покоління моєї сім'ї — 94-річний дідусь, мама, молодший син, — говорить зі сцени Ірина Головатенко, 42 роки. — За кілька днів буде річниця Майдану. Багато хто з нас виходив на нього заради майбутнього. Але ми всі розуміємо, що нас надурили. Ми зберегли країну 2014-го, обрали президента. Та стало зрозуміло, що це була фікція. Тепер маємо обрати справжнє нове обличчя.
— Це була довга, складна, але приємна дорога. Ми гідно розділили цей шлях з Іриною й Олександром, — говорить 40-річна Оксана Тунік-Фриз. — Сьогодні починається активна фаза боротьби — перед парламентськими, президентськими та місцевими виборами. Знову доводиться братися до зброї. Але не такої, як у 2014 році. Тепер слово має бути зброєю. І боротьба на мирних територіях теж важлива.
Зал вітає Олександра Шевченка. Він виходить до трибуни.
— Ми зобов'язані жити краще. Ми ніколи не станемо Європою, Америкою чи Московією. Але ми нарешті станемо Україною, — говорить Олександр Шевченко, 47 років.
— Нам потрібно збудувати фундамент для майбутніх поколінь. Використати те, що дали попередні покоління. Вивчити історичну правду. Зрозуміти, де наше коріння. І через повагу до кожного громадянина збудувати правдивий і сильний український народ, який буде об'єднувати людей, незалежно від того, до якої церкви вони ходять, до якої раси належать. Об'єднувати людей, які поважають нашу культуру, мову, територію. У нас має бути взаємоповага і любов.
У залі збирають запитання від присутніх. Серед іншого, учасників зібрання цікавить міжнародний вектор України.
— Наша міжнародна політика без подолання внутрішньої корупції неможлива. Вона не починається з позичок, — каже Шевченко. — Ми маємо стати суб'єктом політики. Зараз це не можливо, бо наша міжнародна політика захищає інтереси групи людей, наближених до Порошенка.
Багато за кордоном бачили українських каналів? А російські — всюди. Путін злочинець, але не дурень. Ми інформаційну війну програли. Хоча Міністерству інформполітики виділяємо 600 мільйонів гривень. Лідери великих країн впроваджують санкції, а ми торгуємо з агресором. "Втюхуємо" своєму народу вугілля з ОРДЛО. Кум Путіна (Віктор Медведчук. — ГПУ) літає в Москву.
Українська міжнародна політика має гарантувати безпеку держави, просувати повернення Криму і Донбасу. А як це зробити без сильної економіки? Українці тікають звідси. Тоді як повернути довіру жителів окупованих регіонів?
Президент Шевченко попросить світову спільноту допомогти швидко повернути гроші наших корупціонерів. Якщо не погодяться, ми відмовимося повертати кредити Міжнародного валютного фонду. Скажуть: "Буде дефолт". Добре. Тоді наступного року не повернемо 146 мільярдів гривень. Не думаю, що нам буде гірше. Нам нема що втрачати. У мене за кордоном жодного центу нема. Ніколи не хотів мати мільйони на рахунках. Завжди інвестую все у свою країну.
Якщо мандат довіри і право на владу дадуть нашій команді, то через три-п'ять років Україна буде європейським і, можливо, світовим лідером у будь-яких сферах.
За результатами голосування, Олександр Шевченко стає фаворитом однопартійців майже всіх областей. Офіційно результати президентських праймериз УКРОПу оголосять 5 грудня на великому з'їзді партії в Києві.
— Шевченко — не Порошенко. Брехуном бути не можу, — дякує присутнім за довіру Олександр Шевченко. — Я не обіцяв відмовитися від того, що збудував своїми руками. Від того, що дає мені незалежність від будь-кого. У законі не написано, що кандидат повинен відмовитися від свого. А написано, що не має права управляти. Я 10 років був директором "Буковелю". Заснував його 18 років тому. Із 2014-го не займаюся управлінням комплексу. Інакше був би позбавлений мандата народного депутата. Не той злочинець, хто успішний. А той, хто є нелюдом. Я свідок, як круті волонтери й АТОвці у Верховній Раді ставали корупціонерами.
Підсумки заходу підбиває дипломат і голова Київської міської організації УКРОПу Богдан Яременко, 47 років:
— Фіналом праймериз стане з'їзд партії 5 грудня. Там буде прийнято політичне рішення про визначення кандидата від нашої партії на посаду президента — Олександра Шевченка. Він ніколи не був при владі. Це нове обличчя. Людина, яка прийшла в політику за покликом Майдану. Шевченко відстоюватиме абсолютну незалежність України.
4 
1
Коментарі