Верховна Рада у 2025 році зіштовхнеться з політичною кризою. І це може бути серйозніше, ніж рік тому прогнозував голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Його основним мотивом було відсутність парламентської єдності.
Тепер же однією з причин імовірної кризи є те, що народні депутати все менше генерують власні ініціативи, які змінюють країну на краще, натомість більшість реформ — це вимоги міжнародних партнерів.
Про це заявив народний депутат від партії "Голос", перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів Ярослав Железняк.
Нардепи: перший клас – пʼята чверть
Отже, в нас і закони імпортні. Депутати, здебільшого, пливуть за течією. Мала кількість внутрішніх ініціатив свідчить про деградацію, коли простіше писати закони під чуже диктування, а не розвиватись самим. Тож чого можна очікувати від такої Верховної Ради?
"Якщо візьмемо перелік реформ або правильних ініціатив, які давно треба було зробити, то мало з них запропоновані самими нардепами. І, зазвичай, це робить опозиція, хоча, за правилами будь-якого демократичного суспільства, це мала б робити влада", – зазанчив Железняк.
Водночас падає і загальна кількість голосувань, бо, як ми вже казали, зменшується кількість народних депутатів. Крім того, падає мотивація тих народних депутатів, які представляють владу, що впливає на загальну явку представників "Слуги народу" у парламенті.
Загалом, за даними РУХу "Чесно", за п'ять років роботи цього скликання народні депутати не брали участі у голосуваннях понад 2,2 мільйона разів (31,5% від усіх голосувань). Кількість тих, хто не голосував та відсутніх з 24 лютого 2022 року зросла. Причина може бути у переході Верховної Ради до нового формату роботи в режимі безперервного засідання, можливості брати участь у засіданнях комітетів онлайн та відсутності журналістів у Раді.
Зараз Верховна Рада працює з найменшою кількістю народних депутатів в історії – 401, а не 450, як має бути за Конституцією України.
За п'ять років достроково припинили повноваження загалом 52 нардепи. Зокрема було дві великі хвилі здачі мандатів — на початку каденції у 2019 році та після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Тож збирати 226 голосів, необхідні для ухвалення будь-якого рішення, все складніше.
Що каже Конституція?
Нестабільність у Верховній Раді не є для України чимось незвичним, але не за нинішніх обставин. Як пояснює експерт Центру політико – правових реформ Андрій Магера, на сьогодні ситуація не є загрозливою, але втрата кожного депутата ускладнює роботу Ради.
"Ми не знаємо, скільки війна триватиме. У нас є тенденція кожного року до зменшення кількості депутатів, а не до збільшення. І ми не знаємо, скільки років в такому стані воно буде тривати", - зазначив Андрій Магера.
Експерт пояснює, що на відміну від європейських парламентів, де закони можуть ухвалюватися більшістю від присутніх на засіданні, в українському парламенті рішення ухвалюються більшістю від його конституційного складу, тобто не менше 226 голосів, незалежно від того, скільки депутатів є в залі фактично.
Загалом, згідно з частиною 2 статті 82 Конституції України, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менше двох третин її конституційного складу.
Конституційний суд України свого часу розтлумачив цю норму. Він зазначив, що вимога про наявність 300 народних депутатів є обов'язковою не лише для початку роботи Верховної Ради, а й протягом всього її скликання.
Це зокрема використовувалося 2007 року, коли ВРУ стала неповноважною. Було менш ніж 300 народних депутатів, тому відбулися позачергові вибори. Нагадаємо, тоді депутати "Нашої України" та "БЮТ" склали мандати, аби "нейтралізувати" коаліцію "регіоналів", "соціалістів" та "комуністів". Не поганий приклад для наслідування.
У тому ж рішенні КСУ йдеться про те, що оскільки для ухвалення більшості постанов необхідно 226 і більше голосів, то саме така кількість депутатів має бути присутня на засіданні, щоб воно стало повноважним. Тобто склад Верховної Ради має містити мінімум 300 прізвищ. А на засіданні мають бути фізично присутні не менше 226 депутатів. Якщо 300 "за списками" немає, то навіть із присутніми 299 обранцями ВР буде неповноважною й не зможе ухвалювати жодних рішень.
Поновлення ж депутатського складу залежить від способу набуття мандату конкретним обранцем. Якщо "вибулий" здобув мандат по мажоритарній частині, то проміжні вибори на його заміну провести неможливо до закінчення воєнного стану. Якщо ж депутат набув мандат за партійним списком, то його має замінити наступний кандидат у списку.
Невідомо, скільки серед згаданих Арахамією парламентських "дезертирів-мажоритарників", але десятка вистачить, щоб монобільшості не стало і де-факто, і де-юре. Однак, поки що "Слуга народу" має 226 депутатів, і цього достатньо. Тільки якщо їх стане менше, настане час думати про коаліцію. І щоби уникнути такої ситуації, зазначив Андрій Магера, партії влади варто хоча б не призначати "незамінних" мажоритарників в органи виконавчої влади.
Але, як ми зазначили вище, у депутатів не лише проблема з кількістю, а й серйозна криза державотворчого жанру.
5 
1
Коментарі