середа, 22 листопада 2006 15:56

"Заробляю більше, ніж майбутня теща за кордоном"

  Наречена Володимира Ключенка Аделіна Бодян — молдаванка. Він каже, що їхні діти розмовлятимуть і по-молдавськи, і по-українськи
Наречена Володимира Ключенка Аделіна Бодян — молдаванка. Він каже, що їхні діти розмовлятимуть і по-молдавськи, і по-українськи

22-річні Володимир Ключенко і Аделіна Бодян познайомилися у Києві під час помаранчевої революції. Володимир приїхав з Івано-Франківська, Аделіна — з молдавського села Балківці Новоселицького району, що на Буковині. За рік вони збираються побратися.

Зустрічаємося з Володею у двоповерховому напівособняку. Він мешкає тут з батьками. Сім"я Ключенків займає другий поверх. Іще перебудовують під третій мансарду.

— Залишилося постелити ковролін і поклеїти шпалери, — хвалиться Володимир.

Каже, як завершать ремонт, забере Аделіну. Зараз дівчина закінчує Чернівецький університет, учиться на прикладного математика. Живе там у гуртожитку, із сестрою-близнючкою Аурікою.

Ключенко — успішний менеджер. У одній із франківських фірм збуває металопластикові вікна.

— Шеф здивувався, коли я вступив до економічного інституту. "Нащо тобі це, — питає. — Хіба я погано плачу?"

Розказує, що вклав гроші в нову однокімнатну квартиру в спальному районі Франківська. За рік будівельники здадуть той будинок.

— Отоді й одружимось. Аделіна якраз закінчить вуз.

Телефонує дівчині з мобільного.

— Буна зіва, — здоровається по-молдавськи. — Чі фачі? (Доброго дня! Що робиш? — "ГПУ"). — Зайнята, реферат про шахи пишеш? Молдавську мову вивчив, — відкладає телефон. — За Аделіниними жестами. Ми вирішили, що наші діти розмовлятимуть українською і молдавською. Аделіна ще французьку знає. На революції французьким журналістам у Києві перекладала.

Націлувалися, аж губи порозпухали

На вихідні їздимо по черзі одне до одного, — розповідає. — Беру таксі, і за дві години вже у Чернівцях.

Каже, що мати нареченої Сильвія зараз — у Італії, доглядає хвору жінку. А доти працювала фельдшером у селі.

— Батько Віктор Петрович не хоче відпускати доньку. Каже, щоб я перебирався у Чернівці. Але я тут непогано заробляю. Більше, ніж майбутня теща за кордоном. І жінку влаштую. Я його розумію: Ауріка виходить заміж у Городенку, Аделіна — у Франківськ.

На письмовому столі стоїть фото закоханих. Поруч — розкрита книжка з економіки. Володимир лукаво позирає на знімок.

— Узагалі 2004-го я їхав у Київ до іншої дівчини — Галі. Ми були партнерами у бальних танцях. Галя поїхала на Майдан, я — за нею.

Витягає з шафи помаранчевий поліетиленовий прапор із символом "Так!". На ньому маркером виведено "Івано-Франківськ — за Ющенка!".

— А це працівники офісу поставили автографи, — показує з десяток підписів. — Коли збирався до Києва, шеф дав 400 гривень і цей прапор. Зробив мене офіційним делегатом від фірми.

Каже, що в Києві йому доручили працювати у Будинку профспілок.

— Дві ночі спав на стільчику. Жах. Народу купа, і всі знімають черевики, — сміється. — А Галя жила в наметовому містечку. Три дні не могла добратися до мене. Ми з Аделіною розселяли людей. На бейджику в неї значилося "Одеса". Думав — одеситка. А вона в Одесі була спостерігачем на виборах.

Каже, що у Києві дівчину оселили на квартирі. Вона покликала Володимира ночувати.

— Дорогою купив їй п"ять метрових білих троянд. Доки їхали в маршрутці, Аделіна заснула в мене на руках... А третього дня прийшла Галя. Хотіла мене обняти. Я їх познайомив.

У Києві Ключенко був три доби. А тоді повернувся додому.

— Мама подзвонила: негайно приїжджай! Батькові погано, за тебе переживає. Та у Франківську я витримав півтора дня. А тоді знову поїхав у Київ. Націлувалися на Майдані на все життя — аж губи порозпухали.

1984, 29 травня — Аделіна Бодян народилася у селі Балківці Новоселицького району на Буковині
1984, 25 вересня — в Івано-Франківську народився Володимир Ключенко
2001 — працює заступником головбуха у магазині "Бджілка"
2002 — Аделіна вступила на математичний факультет Чернівецького університету
2004 — Володимир вступив на заочне відділення економічного факультету Івано-Франківського інституту економіки, права і будівництва
2004, 25 листопада — познайомилися на Майдані
2005 — Володимир вклав гроші в однокімнатну квартиру в Івано-Франківську

Зараз ви читаєте новину «"Заробляю більше, ніж майбутня теща за кордоном"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути