"Відразу до чоловіків маю з 23 років"

 

Жінку зґвалтували після весілля

"Півроку тому познайомилася в інтернеті з турком, — розповідає в листі 26-річна Катерина зі Львова. — Він прилітав в Україну. Познайомився з батьками. Сам — моряк. На півроку ходить у плавання. Пропонує вийти заміж і жити на дві країни. Відчуваю, люблю його. Але батьки категорично проти. Не розуміють, можуть мені зламати життя".

Листи коментує київський біо­енергетик Мирослав Олійник, 50 років. Дістає з конверту фото Катерини. Вона — в коричневій спідниці й жовтій майці. Волосся до пояса, кучеряве.

— Прислухайтеся до поради батьків. Довго у шлюбі з цим хлопцем не протягнете. Ви ревнуватимете. Бачитимете чоловіка кілька тижнів на рік. Та й вірний не буде. Знайдете пару до Нового року. Не бійтеся змінити роботу. Зароблятимете більше. Оминайте службових романів.

"Я вдруге вийшла заміж. Чоловік — на 14 років старший, — пише 47-річна Наталія з Миколаївщини. — Живемо добре. Все в нас є. Але хвилююся, бо часто говорить про смерть. Показав місце, де маю поховати його. Каже, недовго залишилося. Нещодавно мені приснився покійний син. Говорить уві сні, щоб я поклалася на першого чоловіка. Він допомагатиме. Я кажу, маю Юру. А він дивиться і мовчить".

Надсилає фото сивоволосого чоловіка. У подружжя голубі очі.

— Не переймайтеся. Сон був не віщий. Чоловік житиме. Але перенесе складну операцію. Передчуття сигналізують про проблеми зі здоров'ям. Перевірте серце й печінку. Не накручуйте себе. Думки про смерть чоловік не викидає з голови, бо поховав чимало однолітків.

"Жодного разу заміж не виходила. Не зустрічала чоловіка, з яким би хотіла жити, — пише 34-річна Любов із Вінниччини. — Відразу до чоловіків маю з 23 років. Тоді мене зґвалтував знайомий. Ми святкували весілля подруги. Запропонував провести додому. Був випивший. Зрізали через посадку, бо йти далеко. Там повалив мене на землю й поглумився. Як не відштовхувала, даремно. Він — важкий, високий. Сильно тримав мене руками. Батьки не хотіли сорому на все село. Тому не дозволили подати заяву в міліцію. Навіть через 11 років я не можу спокійно згадувати про це. Пробувала зустрічатися з чоловіками. Крім відрази, нічого не відчуваю".

Біоенергетик кладе долоню на лист, заплющує очі.

— Усі ці роки виношуєте план помсти. Не прагніть відплати. Легше від цього не стане. Насильника немає в живих. Загинув в аварії два роки тому. Батькам не можете вибачити. Допомога психолога допоможе вам розібратися в собі й повернутися до нормального ­життя. За два роки задумаєтеся над всиновленням.

"Живу з сином. Йому у вересні виповниться 27, — пише 53-річна Анастасія Вікторівна з Полтави. — Працювати не хоче. Я тягну все на собі. Бігаю на дві роботи, аби було що їсти. Саша до обіду спить, потім іде гуляти. Повертається вночі не сам. Кожного разу приводить іншу дівчину. Пробувала говорити з ним, огризається. Погрожує, піде з дому. Нещодавно якась із дів­чат украла мою золоту цепочку. Скільки маю терпіти його гульки? Краще б женився та йшов на свій хліб".

Біоенергетик дістає з конверту паспортне фото Олександра. Він — русявий, у фіолетовій сорочці.

— Син холостякуватиме до 30 років. Потім жениться. Докладіть зусиль, щоб переїхав до тещі чи поселився з дружиною окремо. Інакше посадите на шию й невістку. Золотий ланцюжок винесла рудоволоса дівчина із проколотою бровою. У вересні син піде працювати. Добре ­зароблятиме, якщо кине пити.

"24 грудня торік я довідалася про вагітність. Але виносити дитину не вдалося, — розповідає в листі 30-річна Ольга з Івано-Франківщини. — Я мала два викидні. Лікарі — безсилі. Після цього ми з чоловіком постійно сваримося. Я задумуюся над тим, щоб розлучитися. Нам пропонували всиновити дитину, але я хочу народити сама. Є шанс, що виношу. Якщо батьком буде не Паша. У нас із ним — ­резус-конфлікт".

Біоенергетик сканує правицею весільне фото Ольги й Павла. Подружжя побралося влітку 2010-го.

— Невже думаєте, що з іншим чоловіком буде щасливі, навіть якщо зробить вас матір'ю? Ніхто не кохатиме вас так, як Павло. Цінуйте почуття й турботу чоловіка. Разом здолаєте всі перешкоди. Він не винен, що ви є несумісні по групі крові. Час задуматися над усиновленням. Бо стане важче, коли народиться дитина в молодшої сестри. Заздритимете й ревнуватимете.

×