— Перед Новим роком прибуток збільшується на половину. Та тільки отримую гроші, одразу витрачаю їх на нитки, — говорить 25-річна Юлія Гапшенко. 14–18 грудня на "Різдвяному Арсеналі" у столичному "Мистецькому Арсеналі" продає по 270 грн власноруч сплетені шапки з китицями. Фестиваль проводять утретє перед новорічними святами. На ярмарку пропонують купити подарунки. Для дітей проводять майстер-класи, ігри та читання.
У центральній галереї — гамірно. На сцені артисти виконують новорічні пісні. Співачка Ілларія водить із дітьми хоровод. Жінки фотографуються на фоні білого гамака з гірляндами й ліхтариками. Довкола продають тістечка, шоколадки, значки, листівки, книжки, ведмедиків. Чоловік посеред проходу пригощає карамельками ручного виробництва. Цукерка на паличці коштує від 30 до 150 грн.
— Онука замовила на Новий рік ляльку Кена. Барбі є багато, а хлопців немає. У третьому класі вже розуміє, що без чоловіка діла не буде. Пропонувала купити українських дівчинку та хлопчика. Але їй Кена подавай. Онук просить телефон за вісім тисяч. Подаруємо солодощі замість нього, — розповідає Галина Миколаївна, 53 роки. Встає зі стільця, щоб краще бачити онуків. Ті граються на килимі в конструктор. — На новорічний стіл готуватимемо голубці, холодець, котлети, битки. По мені видно, що готую, — додає жінка. Повертається в різні боки, щоб показати, яка огрядна. — Мій день народження першого січня. Тому не можу економити на стравах. Заздалегідь візьмемо якесь м'ясо. За святковими знижками й акціями нічого не купуватиму, бо несвіже.
— На подарунки планую витратити 5 тисяч гривень на чотирьох-п'ятьох людей. Стільки ж піде на святковий стіл. Цьогоріч доходи зменшилися. Але святкувати від того гірше не буду, — каже 24-річний Євген Конощук. Сидить на пуфику в кольоровому светрі. Спостерігає, як діти бігають навколо зеленого іграшкового намету. — До Нового року відкладав гроші. В родині маємо традицію купувати креветки й робити з них салат. В інші дні страву не готуємо. Ставимо щороку живу ялинку. Віримо, вбирає в себе енергетику за минулий рік.
У дитячій зоні на маленькому верстаті чоловік у захисних окулярах пиляє дерев'яну дощечку. Його 5-річна донька стоїть поруч. Затулила пальцями вуха.
— Сину вкотре дарую залізну дорогу. Щоразу просить. Усі разом складає і виходить довша, — говорить В'ячеслав Галицький, 34 роки. Сидить у костюмі на низенькому стільці серед дітей. — Рідним купую подарунки незалежно від ціни. На кожного знайомого чи його дитину родиною вирішили витратити по тисячі гривень. Якісні іграшки зараз стільки коштують.
В окремій кімнаті під склом лежать старі українські й іноземні гроші. Їх розглядають хлопчик і дівчинка. Поряд стоїть"машина часу". Показує дітям, скільки грошей могли б отримати, якби кілька століть тому поклали в банк один долар.
— Онуку даруватиму конструктор-лего, а онуці — ролики. Вже відклала по 500 гривень. Ще тисячу докладуть прадідусь і прабабуся, — каже 60-річна Олена Фоменко. — Новорічний стіл доведеться робити скромніший, ніж раніше. Багато грошей витрачаємо на комунальні платежі. Маю допомагати 90-річним батькам, купувати їм ліки. Діти теж не бізнесмени. Зять — військовий, донька — педагог.
Шампанське залишилося з літа, коли відзначала ювілей. Донька традиційно робить ситний пиріг із куркою та шампіньйонами. Знайшла на розпродажі червону ікру. Мама любить.
У дитячій зоні дорослі залазять на два стільці висотою з людський зріст.
— Спробуйте, це як у дитинстві, — каже високий чоловік до дівчини. — Коли все навколо велике. А головне — можна сидіти й бовтати ногами.
— Якби мала достатньо грошей, накупила би тут багато саморобних подарунків. А так придбала лише кілька дрібниць до 100 гривень, — говорить Катерина Сірик, 40 років. — Коли сказала знайомим, на яку суму живу, не повірили. Мовляв, на такі гроші не виживають. Тепер мовчу про свою зарплату. Говорять, у менталітеті українців прибіднятися. Хоча насправді у всіх усе є. А скаржаться, що живуть бідно. Подивіться, як у супермаркетах скуповуються до свят.
3 
1
Коментарі