"Донька в цьому році закінчує школу, — пише 36-річна Людмила Леонідівна з Хмельницького. — На репетиторів з англійської і української ми вже витратили 4 тисячі гривень. А недавно Інна нам із батьком заявила, що на філологічний факультет поступати не хоче. Із 7 років займається танцями. Планує йти на хореографічний. Ні мене, ні батька не слухає. Вдома щодня сваримося. Боїмося, що зіпсує собі майбутнє".
Листи коментує столичний біоенергетик Мирослав Олійник. Сканує фото школярки. Вона рудоволоса, у зеленому береті.
— Хочете ви того чи ні, але донька буде займатися танцями. Вже на першому курсі увійде до складу одного колективу й зароблятиме сама на себе. Виступатиме на весіллях і корпоративах. Навчаючись в університеті, отримає запрошення на роботу в хореографічну студію міста. Не тисніть на доньку. Дайте самій вибрати, чого вона хоче.
"Сестрі не щастить у бізнесі, — пише Олексій з Херсонщини. — Два роки тому їй спалили магазин конкуренти, торік пограбували точку на базарі. Винесли курток і дублянок на 140 тисяч гривень. У серпні відкрила інтернет-магазин. Орендує офіс у будинку, в якому двічі за місяць замикало проводку. Може, їй не варто мати діло з грошима і краще зав'язати з торгівлею?"
У конверт вкладає сестрине фото. Вона у червоному піджаку, на шиї — перлове намисто.
— Сестра вміє займатися торгівлею. Те, що долає будь-які перешкоди й не здається, свідчить, що обрала правильну справу. У січні познайомиться з чоловіком. Як би не склалися обставини, не варто на нього переписувати свій бізнес. Стосунки будуть короткотривалими, ризикує втратити усе, що заробила такими зусиллями. Щоб гроші не втікали, у хаті не можна тримати порожні вази. У кожній повинні стояти квіти. Якщо не живі, то сушені.
"У племінника почалися проблеми після того, як розійшовся з дівчиною, — пише 53-річна Анастасія Ігорівна зі Львова. — Коли кинув Катю, має проблеми зі спиною, почав падати зір, схуд на 12 кілограмів. З однієї роботи звільнили. Пішов на іншу, а там обдурили. Заплатили 2 тисячі замість 4. Від дівчат відбою не було, а зараз уже рік, як самотній. Думаю, вона нашому Віті поробила. Коли вставляли в хаті нові двері, під порогом знайшли скручену з сіна мотанку".
У конверт вкладає фото Віктора і колишньої дівчини Катерини. Вона темноволоса, носить окуляри. Біоенергетик заплющує очі, сканує фото долонею.
— Ляльку вуду під порогом сховала старша жінка. Родинних зв'язків з нею не бачу, але у вашому домі буває часто. Поробити хотіла не племіннику, а вашій сестрі. У Віктора проблеми зі здоров'ям затягнуться до наступного літа. Лікуватися поїде за кордон.
"Два роки живу сама, — розповідає в листі 32-річна Лідія з Кривого Рогу на Дніпропетровщині. — Із чоловіком розвелися через чотири роки шлюбу. Залишилися друзями, бо ділити нам нема що. Спільного майна після весілля не нажили. Після Юри ні з ким не зустрічалася, а його мої родичі бачать то з одною, то з іншою. Я боюся, що залишуся самою. Торгую на базарі чоловічим взуттям. Щодня знайомлюся з багатьма мого віку й старшими. Раз чи два на каву сходимо, а потім навіть не дзвонять".
— Чоловіків самі від себе відштовхуєте, — говорить біоенергетик. — Не варто на першому побаченні заводити мову про заміжжя і дітей. Другий шлюб візьмете через два роки. Чоловік буде на шість років молодшим.
"Не можемо продати квартиру, — розповідає у листі 39-річна Анна Леонідівна з Одещини. — За чотири роки змінили трьох рієлторів, двічі спускали ціну. Покупці приходять щотижня, дивляться, хвалять житло, торгуються, але до продажу не доходить. У вересні одні вже готові були купити, але їм банк кредит не видав. Хочемо продати оселю до грудня, бо вже дали задаток за квартиру в новобудові".
— Квартиру продасте наприкінці листопада. Коли прийде наступний покупець, спустіть йому ще 2 тисячі доларів і пообіцяйте залишити у квартирі щось із меблів або техніки. Продати не можете через заздрісну сусідку. Вона намовляє покупців не брати житло.
2 
1
Коментарі