Прийшов у депо, коли вже майже ніч була. Сказав:"Хочу потягнути трамвай зубами"

Без фанатизму неможливо досягнути вершин

Уперше у спортзал пішов у 19 років. Змусили комплекси. Зі зростом 180 сантиметрів важив 59 кілограмів. За рік набрав 8. Зараз важу 116.

Із дитинства захоплювався цирком. Вражали силачі. Дев'ять років тому вирішив повторити їхні трюки. Шукав інформацію в літературі й інтернеті. Натрапив на розповідь про те, що в давнину силачі зі здоровими зубами, за їх допомогою показували трюки: підіймали, тягнули чи згинали. Пробував зробити таке в домашніх умовах. Спочатку підняв зубами гирю, а потім – людину. Обмотав товариша мотузкою довкола талії. Присів, узявся за неї зубами і підняв. Я важив 100 кілограмів, а він – 75.

У 30 років установив свій перший рекорд. Тягнув зубами трамвай у депо на Промисловій у Львові. Він важив 19 750 кілограмів. Перед тим вирішив потренуватися. Пішов у депо, коли вже майже ніч була. Сказав: "Хочу потягнути трамвай зубами". Черговий інженер порадив прийти після опівночі, коли нікого не буде. Мені вдалося зрушити трамвай із першого разу. Після цього подав заявку в Національний реєстр рекордів.

 

Приїхав за годину до призначеного часу. Та потренуватися не вийшло. Всередині вже зібралися журналісти, приготували камери. Замість трамвая, який тягнув раніше, стояв інший. Спитав начальника депо, де мій. Відповів: "Вийшов на маршрут. Але вони всі однакові". Та він мені не дався. Під час першої спроби зрушив на 5 сантиметрів. Для рекорду ця відстань замала. Перед другою спробою у депо зайшов технік і сказав: "Цей вагон нереально зрушити, його недавно відремонтували – поставили нові шестерні". Попросив начальника дати той трамвай, який тягнув під час тренування. Він подзвонив до водія. Наказав висадити пасажирів і їхати в депо. Півгодини була одна думка: на всю країну покажуть, що в мене нічого не вийшло. Та мені вдалося встановити рекорд. Протягнув трамвай на 6 метрів і 35 сантиметрів.

Здорові зуби отримав у спадок від батьків. Періодично ходжу на огляд до стоматолога. Після того, як потягну щось важке, – обов'язково.

Коли щось тягну зубами, найбільше напружується щелепа, м'яз скорочується максимально. Біль не відчував жодного разу. Кілька разів відколювався мікрошматочок зуба. Але таке може трапитися і під час їжі.

Захотілося мати циркову програму. Коли шукав реквізит для виступу, познайомився з артистами Робертом і Валентиною Мрузами. Чоловік – клоун, жінка – колишня повітряна гімнастка, керує студією при Львівському цирку. Дозволили займатися на манежі. Допомагали з програмою. Планував виступити восени торік. Але почалися проблеми зі спиною. Зараз – на реабілітації.

Любив музичний фестиваль KaZaнтип. Гостював у двоюрідних братів у Ялті, а потім їхав туди. Домовився з місцевим капітаном, що потягну зубами яхту, яка важила 32 тонни. Тоді думав, це багато, та для води це – ніщо, бо в ній найменша сила тертя. Перед фестивалем поїхав до Євпаторії. Там узявся за трохи важчий – близько 100 тонн.

22 вересня 2013 року в ялтинському порту потягнув зубами плавучий кран вагою 1113 тонн. Брати допомогли домовитися за 303-тонний буксир. Поряд із ним побачив плавучий кран заввишки як 5-поверховий будинок. Спитав робітників порту, скільки важить. Засміялися: "Не потягнеш". Але спробував, і в мене вийшло. З цим рекордом міг потрапити до Книги Гіннеса. Але одна з їхніх умов – протягнути не менш як на 15 метрів. Мені вдалося на 9.

М'яса стараюся не вживати, бо шкода тварин. Їм лише курятину – ще не придумав, чим її замінити. Особливого режиму харчування не дотримуюся. Їм, коли хочеться. Спеціальних продуктів, які роблять зубну емаль міцною, не вживаю. Лише регулярно чищу зуби і не п'ю солодких напоїв.

Тренування в залі покинув, бо на це немає часу. Облаштував спортзал удома. Маю штангу, стійки. Стараюся виконувати всі базові вправи. Присідаю. Обов'язково качаю шию. Раніше займався щодня. Тепер роблю перерви, бо почав боліти поперек – через старі травми.

Колеги знають про моє хобі. Періодично вітають, але трюки показувати не просять. Хіба – занести щось тяжке.

Мама завжди переживає, коли тягну зубами. Під час встановлення третього рекорду побачив її очі. Попросив, аби на виступи більше не приходила.

Позаторік на свято Маланки протягнув зубами великі півтонні сани з людьми на 21 метр. Із місця їх зрушити було важко, бо примерзли до снігу. Під час виступу провели благодійний збір коштів на лікування 13-річної Христини Стадомської. Вона була моєю прихильницею: в соціальній мережі відстежувала всі мої пости та фотографії, ставила лайки. Лежала в лікарні, де я працюю. Потребувала пересадки кісткового мозку. Операцію зробили, але орган не прижився. Дівчинка померла в липні 2018-го.

У лікарні, де працюю, з гострим лейкозом лежав 8-річний Олег Подвірний. Для нього також збирав гроші. Два роки тому хлопчику успішно зробили пересадку кісткового мозку. Після того з матір'ю приходив у мій кабінет, щоб зробити фото.

Є два шляхи встановлення рекорду Гіннеса. Перший швидкий, але дорогий. Експерт із Лондона прилітає, все робить на місці й одразу повідомляє, чи побитий рекорд. Така послуга коштує майже $16 тис. Гроші не знайшов. Вирішив іти другим шляхом – установити рекорд дистанційно, але безкоштовно. Дехто на це витрачає роки, а в мене вийшло швидко. Наприкінці листопада подали всі документи, а 5 грудня мій рекорд підтвердили.

За місце і час реєстрації рекорду мав домовлятися самостійно. Спочатку планував зробити це в Криму, та після анексії півострова полишив цю ідею. В Южному на Одещині знайшов чоловіка з власними буксирами. Та в останній момент він відмовився. Подзвонив в Іллічівський судноремонтний завод у Чорноморську Одеської області. Там зацікавилися. За кілька днів сказали, що можу приїжджати.

Під час тренування мав потягнути 1500-тонний корабель. Але не пощастило з погодою, хвилі крутили судно з боку в бік. Незрозуміло було, чи то я тягну, чи шторм допомагає. Домовилися повторити наступного літа, але я зміг приїхати тільки 2018-го.

Рекорд зафіксували 30 жовтня. З першої спроби протягнув корабель на 9 метрів, із другої – на 16. Представники Книги рекордів Гіннеса все детально перевіряють. Найважливіша умова – ідеально рівна поверхня. Прислати туди машину з бетоном було б дорого, тому вирішили зварити драбину. Щоб вона стояла максимально рівно, запросили сертифікованого геодезиста. Два буксири страхували корабель, доки його виставляли. Година роботи одного коштує 800 доларів, знадобилося кілька.

Від Книги рекордів Гіннеса не отримав ні копійки. Мені достатньо того, що моє ім'я туди потрапило.

Своїх рекордів не святкую. Після них хочеться прийти додому і виспатися. Вже наступного дня читаю у Facebook привітання та коментарі.

хоч Яка талановита була б людина, без фанатизму неможливо досягнути вершин. Треба загорітися ідеєю і поставити все на кін.

Для мене життя – це великий манеж. Те, що я роблю, може вразити інших. Мені це подобається.

×