Путін продовжує керувати Україною – через олігархів, – вважає народний депутат Єгор Соболєв
Маємо новий уряд і нового прем'єра, людину з команди президента. Що це дасть країні?
– Це старий трюк клептократів. Мовою бізнесу – ребрендинг. Нічого не змінилося. Справжні лідери парламентської більшості – олігархи. Серед них нині найуспішніший Петро Порошенко. Замість одного ставленика, Арсенія Яценюка, керувати урядом поставили іншого – Володимира Гройсмана.
В уряди і першого, і другого взяли кількох міністрів, які покликані бути ширмою. Зараз – це міністр освіти Лілія Гриневич, міністр культури Євген Нищук. Їхнє завдання – показувати суспільству і західним партнерам, що зміни відбуваються. Водночас у міністерствах економіки, енергетики зберігатиметься тотальна корупція. А людям казатимуть: "Потерпіть, ми ж тільки почали наводити лад", а потім: "Потерпіть, скоро будуть результати". А далі запропонують новий ребрендинг.
Чого можна чекати від Гройсмана?
– Частину необхідних рішень вдасться впровадити. Наприклад, про зменшення втручання держави у бізнес, в органи електронного врядування, зниження податків.
Але Гройсман залежний від людей, які колись зробили його мером Вінниці, потім – віце-прем'єром, спікером Верховної Ради, а тепер – керівником уряду.
Гройсман залежний від Порошенка?
– Насамперед від президента, але не тільки. Що я бачу за півтора року в парламенті? 25 років вони нас обманювали, що борються між собою. Поділ на комуністів і демократів, потім – на кучмістів і антикучмістів, на "синіх" і "біло-червоних". Для більшості політичних лідерів це – гра.
Порошенко – найкращий приклад. Був у СДПУ (о), в Партії регіонів, у "Нашій Україні", у двох урядах Януковича, потім – на Євромайдані. Нині зберігає схеми людей Януковича. Це – корпорація, яку я називаю "клептократія".
Крім того, величезний вплив досі зберігає Росія. Схема управління Українською державою, якщо спростити, така: Путін має вплив на більшість наших олігархів, а вони – керують більшістю політичних сил і телеканалів в Україні.
Зовні видається, що Україна відривається від Росії.
– Безумовно. Уся ця клептократія слабша за суспільство. Хоч вони добре організовані, у них – величезні гроші. Заробили їх у Росії або за сприяння Москви. Найочевидніші приклади – Ахметов, Фірташ, Льовочкін, Новінський.
Чому "Самопоміч" усунулась від формування нової коаліції?
– До березня 2015-го ми виконували обіцянки перед виборцями й не хибили як коаліція. Прийняли десятки законів. Ще в лютому торік примусили тодішнього генпрокурора Віталія Ярему піти у відставку. І тут старі сили, включно з "Опозиційним блоком", голосують за призначення Шокіна. Це був перший смертельний удар по коаліції.
Далі в уряд повертається корупція. Спершу приховано, потім – відкрито. Президент подає ідею створити префекти (інституції замість обласних і районних державних адміністрацій. – Країна) на рівні сіл і міст, де зараз повне місцеве самоврядування. Хоче призначати своїх висуванців і вважати їх частиною виконавчої влади.
Але найстрашніше – це ідея назвати окупацію Донбасу "особливостями місцевого самоврядування". Ми боремося проти цього, а він каже, що ми – агенти Кремля. Починаються репресії та перші кримінальні справи. Ми не залишаємо коаліцію – щоб ухвалювати важливі рішення, зокрема, про зниження податків. Але робота над новим Податковим кодексом перетворюється на фарс. Бюджет ухвалюється наосліп одночасно з руйнацією системи відкритих декларацій усіх посадовців.
Ми кажемо, що це – неприпустимо і відкликаємо міністра з уряду (колишнього міністра аграрної політики Олексія Павленка. – Країна), просимо сформувати новий. Шукаємо незалежного від клептократів прем'єра.
Президент дає надію, коли говорить про звільнення Яценюка. Ми голосуємо, а найближче до Порошенка оточення, люди Фірташа й Коломойського, залишають прем'єра.
Маєте на увазі заклики президента до Яценюка і Шокіна подати у відставку?
– Так, голосування 16 лютого. Президент публічно виступає за відставку прем'єр-міністра, а насправді наказує депутатам не давати потрібної кількості голосів. Ми переходимо в опозицію. Знали, що Порошенко вміє брехати, але то вже було шахрайство, неприпустиме для президента.
Ми боремось за конкретні рішення: обрання генпрокурора через конкурс, нову податкову систему. Голосуватимемо за всі закони, які вважаємо корисними для держави. Але більше не маємо жодного стосунку до безкінечних тьорок і обманів.
Про які обмани йдеться?
– Їх десятки, і про них гірко розповідати. Влітку торік президент просив нас підтримати реструктуризацію зовнішнього боргу. Він сказав: "Я не можу цього оголосити, але одразу після реструктуризації плануємо достроково викупити наші зобов'язання, бо вони будуть дешеві. В такий спосіб заощадимо для країни багато грошей". Ми проголосували "за". Це виявилося обманом. Насправді, угода дуже суперечлива і створила нові боргові зобов'язання для України на багато років. Зараз маємо потенційно в рази більший зовнішній борг. Під час переговорів виграли кредитори, а не уряд.
Інший приклад. Голосуємо за закон про місцеві вибори, бо він наближає нас до відкритих списків. Там є скорочення кількості місцевих депутатів, заборона блоків. Немає тільки заборони політичної реклами. Але нас запевняють, що і це приймуть. Закон ухвалюється, і про обіцянку забувають. А це важливо, бо політична реклама – інструмент олігархів. Вони інвестують у партію кілька десятків мільйонів, показують по телевізору, що це – сильна команда для складних часів. І люди вкотре обманюються.
Гройсман відмовлявся очолити Кабмін без призначення туди його людей. Про нього заговорили як про самостійну політичну фігуру.
– Це – гра. Олігархи, які керують клептократією, і Путін, який управляє олігархами, розуміють: Порошенко політично вже не жилець. Планують, хто буде наступний.
Якщо Петро Олексійович негайно не змінить свою політику, коли він є бізнесменом, і це затьмарює для нього війну, управління державою, Ростов для нього буде найкращим виходом. Зараз українці значно нетерпиміші до зловживань найвищих посадовців, ніж два чи три роки тому.
Що може статися?
– Що завгодно. Наприклад, можуть убити.
Влада й олігархи думають: раз нема великих протестів, значить усе під контролем. Це – величезна помилка. В Януковича був хоч "Беркут", бандити й організоване злочинне угруповання Партія регіонів. Так звана вінницька група ні на чому не тримається.
Якби арештували Віталія Каська (колишній заступник генпрокурора, щодо якого порушено кримінальні справи. – Країна), я був би перший, хто закликав людей іти виганяти президента, прокурорів і суддів, які так нічого й не зрозуміли.
Чому почались переслідування Віталія Каська, Давіда Сакварелідзе?
– Президент хоче вирішувати все і за всіх. Керувати і урядом, і судами, і Генеральною прокуратурою, і Генштабом, і парламентом.
Каська і Сакварелідзе переслідують за те, що не продалися. І не тільки за гроші. Це – не єдиний інструмент клептократів. Мені ще на початку парламенту говорили: "Ти ж розумієш, що Садовий – не лідер. "Самопоміч" тримається на твоєму рейтингу". Іншому кажуть, що він – гарний і порядний бізнесмен, економічний розум країни, а з нього роблять клоуна. Мовляв, із нами – нормальними, професійними й ліберальними інтелектуалами – будуватимеш нову Україну.
Про Каська і Сакварелідзе вони говорять: "Ідіоти, могли б жити. Вже палац собі збудували б. Яхти мали б, літаки. Ні, взяли й арештували спільників генпрокурора у головному слідчому управлінні". Їм мстять за свій страх, бо якби "діамантових прокурорів" розкрутили – дійшло б до Шокіна і Порошенка. Й іншим приклад показують. Мовляв, якщо вирветеся з нашої кругової поруки – затопчемо.
Сакварелідзе – людина Міхеіла Саакашвілі. Конфлікт між ним і Порошенком стає все очевидніший.
– Саакашвілі близький до рішення піти з посади голови Одеської облдержадміністрації. Він – величезна політична машина, талановита і досвідчена. Коли приїхав в Україну, зрозумів, що воювати з усіма одночасно не можна. Почав боротися з однією групою клептократів і спробував вступити в тимчасовий союз з іншою.
Зрештою зрозумів, що це, як у ляльковому театрі – маріонеток багато, а руки ті самі. Приходить до того, що й ми: нам із ними не по дорозі. Маємо якнайскоріше поставити їх бажано не перед озброєною вулицею, а перед новими суддями і прокурорами. Ми ухвалили прекрасний закон про спецконфіскацію. Усе забрати, хай посидять трохи, а потім вийдуть і зможуть працювати в новій Україні і виправлятися.
Грузинська команда може поїхати з України?
– Не хотів би цього, бо вони можуть послужити державі. У них є досвід і ідеї. Я схопився за одну таку з одеського пакета реформ – що чиновників взагалі можна скасувати. Держава встановлює правила, а всі адміністративні послуги надають приватні компанії за одну ціну.
Після створення нової коаліції й уряду Гройсмана – питання дострокових виборів закрите?
– Гройсман, як і Порошенко, не зможе рік красти. Країна на межі чергового повстання. Люди не готові більше терпіти. У Гройсмана є максимум два-три місяці, щоб продемонструвати життя по-новому, або його разом із президентом змете народний вибух.
Думаю, як зробити так, щоб ми втретє не передали управління державою якимсь шахраям. Я категорично проти виборів за нинішніми правилами – без люстрації кандидатів, перевірки майна і пояснення його походження, без заборони політичної реклами.
Дуже болить Кривий Ріг. Це – найбільша поразка "Самопомочі". Чому ми програли? Якби поліція арештувала голову міської виборчої комісії, який фальсифікував перші вибори. Якби самого Вілкула звинуватили в підкупі – адже 160 тисячам людей роздали по 500 гривень, щоб вони проголосували за нього. Якби працювали правоохоронні органи. Тоді вибори були б між Семенченком і кандидатами від "Сили людей" та "Укропу".
Семенченко був не найкращим кандидатом у мери Кривого Рогу.
– Він – нестандартний кандидат. Але ніхто не скаже, що він щось украв чи що він – фейковий командир. Люди сподівалися звільнитися від рабства Ахметова, Новінського, Коломойського. Нам закидали, що поставили не на місцевого. Але ж місцеві кандидати продалися Вілкулу. І це довела історія з Юрієм Милобогом (кандидат у мери Кривого Рогу від "Самопомочі". Виключений із партії через підозри в отриманні хабара від нинішнього міського голови Юрія Вілкула. – Країна).
Новий уряд є, тепер справа за обранням генпрокурора. Порошенко натякає на Юрія Луценка.
– Я радив би обом передивитися відео, як група друзів і соратників Януковича проривається через прикордонний контроль Донецького аеропорту. Якщо Порошенко втретє призначить кишенькового генпрокурора, ця доля буде невідворотна для обох.
1 
1
Коментарі