Знайшли вбивцю військового Костянтина Антонова: судять його командира - подробиці

В листопаді минулого року в публікації "Військового знайшли вбитим і закопаним у лісі. Перед цим він зник із частиними" ми розповіли трагічну історію, що сталась на Чернігівщині.

47-річного Костянтина Антонова знайшли мертвим неподалік полігону, закопаного в землі, опізнали по банківській карті, яка була з ним. Матеріал підготували журналісти чернігівської газети "Вість". В післямові ми загострили тоді увагу на питаннях, які залишались без відповіді в цій трагічній історії. Зокрема, командування частини стверджувало, що він самовільно залишив частину. Ми акцентували увагу на тому, що ця версія є непідтвердженою та потребує ретельної перевірки, інакше слідство буде необ'єктивним.

За нашим дорученням, журналісти "Вестей" активно звертались з цими питаннями до Держбюро розслідувань, яке веде слідство. Також до до Чернігівської обласної військової прокуратури, що здійснює процесуальне керівництво над ним. Нарешті стало відомо, що у слідства є конкретні результати: вбивцю затримано і він зробив зізнання, справу передано до суду.

Журналістка газети "Вість" Юлія Семенець повідомила Gazeta.ua подробиці.

В Чернігівському районному суді пройшло перше підготовче засідання у справі про вбивство Костянтина Антонова. На лаві підсудних — 50-річний Володимир Кулик. Військовий з міста Лохвиця Полтавської області. Він був командиром Антонова.

— Вину визнаю частково. Умисла убивати не було, — відповів Кулик на запитання судді Владислава Кухти, голови Чернігівського районного суду.

На судовому засіданні допитали потерпілих — батьків Костянтина Антонова.

— Додому син приїздив майже кожні вихідні, — розповіла Ніна Іванівна. — Одного разу я помітила, що в нього ребра сині. Розбита губа. І якісь сліди на шиї. Запитала: "Що це?". Він відповів: "Ми тренувалися, бігали в лісі. Це віддача була від автомата". Ніколи ні на що не жалівся. Бо тато в нас військовий, афганець.

 

Коли Костя зник, ми зверталися до військкомату, поліції, продовжила Ніна Іванівна.

- Нам сказали, що він не з'явився на шикуванні і його оголосили СЗЧ-шником. Не вірили в це. Мені шкода матір підсудного. Бо в неї син — вбивця. У його дітей батько — вбивця.

— Хочу звернутися до батьків молодшого сержанта Костянтина, — відповів матері Володимир Кулик. — Прошу вибачення за те, що сталося. Смерті йому не бажав. Конфлікт того вечора в нас був. Я його побив. Цей конфлікт був з першого дня його приходу в наш підрозділ. Про що знало командування.

— Мій син, отримавши повістку, не сховався і не втік, — каже Олександр Федорович, батько загиблого. — Але коли це сталося, ми вісім місяців ми були сам на сам зі своєю бідою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хабарник із тюрми замовив убивство головного свідка у своїй справі

Батьки звернулися до судді, аби не бути присутніми на наступних засіданнях. Яку міру покарання винесуть — на розсуд суду.

 

За показами свідків, вбивство сталося 22 вересня 2023 року. Хлопці жили в наметі, більше десяти бійців. Зокрема, Антонов і Кулик. Один зі свідків пояснив, що Кості не було на вечірньому шикуванні. Приїхав з запізненням. Є свідчення таксиста, який його віз. Антонов зайшов у намет. Кулик теж. Був п'яний. Почав кричати, що він "криса", здав його.

— Скоріш за все, брат поскаржився керівництву на Кулика. Бо він бив його і не раз, — зітхає Марина Шевцова, сестра загиблого. — Наступного дня після вбивства цей же Кулик сказав, що Антонов забрав свої речі і покинув частину. Перший слідчий, який розслідував справу, навіть не запідозрив, що командир бреше.

×