Майже десятиліття - впродовж 1920-1930 років у Києві не святкували Новий рік та не влаштовували вуличних гулянь з торгівлею. Свято, яке до того містило багато християнської символіки та супроводжувалось зустрічами біля ялинки, обвішаної фігурками ангелів, раптом визнали старомодним.
Про це Gazeta.ua розповідає куратор виставки "Новий рік за сто років" Зоя Звиняцьківська.
"У 1920-му році традиційне свято Нового року вважалося старим, несучасним. Офіційно його не відзначали. Владі, щоправда, було відомо, що Новий рік так само, як і раніше, збирає людей у родинному колі та зберігається як приватне свято", - розповідає дослідниця.
Відновили традицію святкування для дітей, в середині 30-х років. З частуваннями та танцями.
"Було ухвалено рішення повернути Новий рік як офіційне свято, але вже нове колективне та всенародне. Святкування почали організовувати насамперед для дітей. Але ж хіба можна уявити дитячу ялинку без частування? Тому в перших сценаріях новорічних свят було передбачено прибуття до лісової красуні маленьких вагонеток з ласощами", - каже Звиняцьківська.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як за 100 років змінились ялинкові прикраси в Україні
Згодом, відновили і передноворічну торгівлю на вулицях Києва - попри холодну погоду пропонували придбати морозиво та фрукти. Головний базар розгортався на площі Богдана Хмельницького.
"У передвоєнні роки ласощі були дефіцитом, тому "Київміськторг" дав розпорядження кооперації "Київторгу" і "Компромтресту" розпочати святкову торгівлю, виділити спеціальні полички з ялинковими прикрасами. Продавати яблука, мандарини, цукерки, медяники у спеціальних обгортках. Саме тоді, з другої половини 30-тих років радянська торгівля почала масово випускати в продаж до свята солодощі і морозиво", - розповідає куратор виставки.
Поступово завдяки вуличним торгам свято почали відзначати і в дорослих колективах. Збиралися на тогочасні "корпоративи" та вітали сусідів.
"Свято повернулося. Усю новорічну ніч місто працювало так, як у день. Працювали магазини, кафе, ресторани. Але тепер святкували не окремі приватні особи, а члени колективу. У ресторані "Метрополь" гуляли харківські комсомольці, у ресторані "Палац" - кращі робітники заводу "Більшовик", - говорить Звиняцьківська.
3 
1
Коментарі