— Після анексії Криму переїхав до Полтави. Місто обирав навмання. Нікого з родичів чи знайомих там не мав. Знайшов недорогий будинок із земельною ділянкою, який зміг придбати за заощадження, — розповідає 48-річний Олександр Андрусенко.
Раніше жив у Сімферополі. Через рік після переїзду встановив на даху будинку сонячні панелі. Забезпечує електроенергією себе, надлишок продає державі. За рік заробляє близько 50 тис. грн.
— За освітою я — радіомеханік. У Криму мав невелику фірму з ремонту комп'ютерів. Цікавився альтернативною енергетикою. На сонячну електростанцію потрібно 7–10 тисяч доларів. У мене таких грошей не було. Довелося продати машину.
Електроенергію зобов'язана купувати держава. Тариф прив'язаний до курсу євро. За 1 кіловат отримую 19 євроцентів (близько 6 грн. — ГПУ). Кожного місяця може бути різна сума. У березні заплатили 4 тисячі, у серпні — 11 тисяч. Зимою більше електрики витрачаю на опалення будинку, ніж продаю.
Допоміг сусідові встановити сонячні панелі. Взагалі, люди в Полтаві не розуміють вигоди, не хочуть вкладати в це гроші. Сонячна електростанція має окупитися за п'ять-сім років, усе залежить від потужності та власного споживання. Виробники дають гарантію на обладнання — 15–20 років. Міняють безкоштовно зламані деталі.
Оформлення документів держава спростила. Встановив сонячні панелі, обладнання і спеціальний двонапрямний лічильник. Такий потрібен, щоб фіксувати витрати енергії на власне господарство та скільки передаю державі. Потім написав заяву в обленерго на підключення до "зеленого" тарифу. Приїхали спеціалісти й офіційно ввімкнули станцію.
4 
1
Коментарі