"Вкладені гроші вдалося повернути через два роки"

 

— Раніше працювала керівником підрозділу у великій компанії. Часто їздила у відрядження по країні й за кордон. Постійно виникала проблема, куди покласти їжу. Торбинки й паперові пакети — не вихід. Шукала в інтернеті спеціальну сумку для їжі. Виявилося, такі можна замовити в Сполучених Штатах. Коштують 40 доларів. Окремо треба заплатити за пересилання, — розповідає киянка Яна Бурова, 31 рік.

— Вирішила сама розробити таку сумку. Намалювала на цупкому папері деталі, вирізала і зшила нитками. Знайшла цех, де погодилися виготовити першу партію сумок для обідів. Так почався мій бізнес. Зазвичай підприємці вивчають попит, а потім створюють продукт. У мене вийшло навпаки. Випустила сумки і потім шукала, кому їх можна продати.

У бізнес Яна Бурова вклала $21 тис. На ці гроші створила сайт, закупила тканину, замовила пробну партію сумок. Вони трьох розмірів — маленька, середня й велика. Коштують від 175 до 325 грн.

Вкладені у справу гроші вдалося повернути через два роки. Допомогли фестивалі вуличної їжі й товарів українських виробників. Там проводили майстер-класи, як користуватися сумками для обідів. Ще зверталася до директорів фірм, організацій. Багато компаній роблять своїм працівникам подарунки на корпоративні свята, Новий рік. Знаю, що важко чимось здивувати людей. Щоб було недорого, гарно й практично. Запропонувала свої сумки на подарунки. Першими замовили програмісти. Потім почали купувати сумки медустанови для перевезення препаратів, школи, дитячі центри. Нині працюю зі службою доставки здорового харчування. Багато замовлень отримую через сайт. Раніше сумки для обідів купували переважно кияни. Останнім часом є покупці з Дніпра. За потреби виготовляю особливі сумки. Якось попросили написати на ній "­Другу. Пайок Белого". Футбольні фанати замовили зі словом "Барселона".

Цього року змогла призначити собі зарплату — 7–10 тисяч гривень. Досвід роботи у великій компанії не дуже допоміг. Навпаки, коли починала власну справу, наробила чимало помилок. Але про них не шкодую. Раніше керувала 50–60 людьми. Розмовляла з працівниками в наказовому тоні. Свій бізнес змусив стати простішою. Зараз розумію, що треба було спочатку доопрацювати моделі сумок. Порахувати — скільки їх вигідно пошити. Через поспіх втратила клієнтів і частину грошей.

×