На Хрещатику закриваються магазини й ресторани
Киянка 52-річна Ірина Парамуд третій місяць не може здати в оренду приміщення на 130 "квадратів" на Хрещатику. Із сусідніх орендарі з'їжджають. Магазини й ресторани закриваються або перебираються в інші райони столиці.
— Спочатку винаймав магазин елітних годинників, потім — хутра, — говорить Ірина Ігорівна. — Продавали спортивні костюми і спорядження. Півроку працювало туристичне агентство. Останні орендарі відкрили бутик жіночої білизни. Працювали 2,5 року. За останній місяць навіть платити не хотіли. Вторгували 25 тисяч гривень, а віддавати треба було майже 90 тисяч. У знайомої орендатори з'їхали в липні. Тримали ресторан суші. Раніше місця треба було бронювати, щоб там посидіти. А влітку ледь півзалу відвідувачів набиралося. Деякі магазини змушені закритися через бойкот російських брендів.
Оголошення про оренду Парамуд розмістила на вітрині. Опублікувала в інтернеті та кількох газетах. Угоду з орендарем планує підписати щонайменше на рік. Оплату бере одразу за перший і останній місяці.
— У липні телефонував чоловік. Хотів на Хрещатику відкрити магазин італійських продуктів. Домовилися про 70 доларів за квадрат. Але коли Яценюк оголосив про відставку і євро пішло вгору, бізнесмен скасував підписання угоди про оренду. З відкриттям магазину почекає до жовтня.
На вітринах більшості магазинів у центрі міста — оголошення про розпродажі у зв'язку із закриттям. Деякі магазини не змогли закупити нові колекції, розпродають одяг минулих сезонів. Пропонують близько 90% знижки на біжутерію й зимові речі позаминулорічних колекцій. Рукавиці, що коштували 300 гривень, віддають за 45.
— Хоч зараз тривають розпродажі літніх речей, на вітринах можна побачити шапки, пальта й рукавиці, — розказує Ірина. — В одному з магазинів тиждень тому розпродували дублянки по 2–4 тисячі гривень. Вони хоч і з позаторішньої колекції, але люди розбирали.
— Офісні та торговельні приміщення на Хрещатику пустують тимчасово, — переконаний 40-річний Валерій Золотарьов, фінансовий консультант. — Розібрали барикади, Хрещатик став проїзним і скоро поверне собі статус прогулянкової та торговельної вулиці. Така ж кількість оголошень про оренду в центрі Києва була 2008-го. Легше кризу переживають власники великих площ, які здають їх торговельним мережам, супермаркетам електроніки та продуктів. Ті не звертаються з проханням знизити орендну ставку, на відміну від дрібних підприємців, які зараз на межі банкрутства.
Оренду знизили в п'ять разів
— У нас шалені знижки. Джинси можна купити за 70 гривень, футболку — від 40 до 75, — каже Валерій, власник магазину "Юнкерс" на столичному Хрещатику. — Покупців мало, виручка впала втричі, порівняно з минулим роком. Оренду нам знизили разів у п'ять. Бо господарі розуміють, якщо з'їдемо — на наше місце не скоро знайдуть орендаря. Тут витрати великі. За електрику платимо 20 тисяч гривень на місяць. Покупці не йдуть у магазини, бо не мають грошей. Ця криза страшніша за 2009 рік. Тоді було погано, але люди мали заощадження.
У торгово-розважальному центрі "Дрімтаун" на столичному Оболонському просп. теж є порожні бутики. У магазині "Левайс", що в першій черзі центру, жінка купує сіру футболку за 99 грн. На ціннику закреслена стара ціна — 499.
— Торгівля зараз іде дуже погано. Гірше, ніж 2009 року, — говорить продавець. — А тут ще всередині "Дрімтауна" перестановки. З'явилося багато брендів нижчої цінової категорії. Торговельний центр став різношерстним. Усіх продавців дитячих товарів перевели в другу чергу. А для нас ці клієнти були дуже важливі. Якщо вони в змозі купити дорогі дитячі товари, то могли купити й у нас.
1 
1
Коментарі