У Вишгороді Київської області запустили пілотний проект роздільного збирання побутових відходів. Вчора його презентували в приміщенні міської ради. Проект ініціювала Українська Пакувальна-Екологічна Коаліція (УКРПЕК).
Фінансово підтримали компанії: PepsiCo Україна, ІП "Кока-Кола Беверіджиз Україна", Tetra Pak, ПрАТ "Елопак-Фастiв", ТОВ "Кен-Пак (Україна)".
"Увесь світ вже давно зрозумів, що роздільний збір побутових відходів з їх подальшим досортуванням та переробкою або екологічною утилізацією — єдине оптимальне рішення для порятунку планети. Вони перетворили переробку сміття на успішну галузь економіки. Ми підтримуємо цю практику, тому ми пристали на пропозицію Української Пакувально-Екологічної Коаліції — запустити роздільний збір сміття у нашому місті. Міська влада серед інших функцій взяла на себе також - організаційну та комунікаційну. Ми інформуватимемо населення щодо роздільного збору відходів, стимулюючи їх до цього", - розповів під час презентації міський голова Вишгорода Олексій Момот.
З початку листопада у Вишгороді безкоштовно розмістили додаткові спеціальні жовті контейнери для відходів упаковки. Туди мешканці міста можуть викидати скляну тару, пластикові пляшки, каністри, тару з-під миючих засобів (окрім тари з-під пестицидів), поліетиленову плівку, жерстяні банки, пінопласт, папір і картон, упаковку з-під напоїв (молоко, соки).
"Таких контейнерів встановили 87. Поки що вони призначені лише для упаковки. Пропонуємо мешканцям на першому етапі реалізації проекту розділяти відходи на ті, що підлягають переробці і такі, що підлягають захороненню. Згодом плануємо встановити окремі контейнери для скла та інших видів відходів. Ми обрали Вишгород, бо вони готові розвиватися, місто — затишне, прогресивне. Бажання місцевої влади стало ключовим у нашому виборі. І ми не прогадали. Вже за 2 дні після встановлення контейнерів, місцеві настільки активно включилися в проект, що більшість контейнерів були заповнені. Їхній вміст забиратимуть спеціальним транспортом і відправлятимуть на сортувальні станції та підприємства з переробки вторсировини", - розповів голова правління "УКРПЕК" Володимир Слабий.
У Коаліції планують, що вже у 2020 році показник сортування та переробки відходів упаковки у розмірі має бути не менше 50% обсягу відповідних відходів на території проведення експерименту.
В Україні зараз 6 тис. офіційних та 30 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ, які забруднюють середовище.
"Недолуге поводження з побутовими відходами породжує проблеми в двох площинах: екологічній та економічній. Зараз в Україні працює 14 паперо-целюлозних заводів, з них найбільший — в Обухові. Обухівський картонно-паперовий комбінат переробляє тисячу тонн макулатури на добу. Також у нас дуже сильні підприємства, які виготовляють скляну тару зі склобою. Наприклад, "Ветропак Гостомельський Склозавод". Там в місяць виробляють приблизно 20 тисяч тонн готового скла, 1,5 мільйонів пляшок на добу. Це: скляна тара для всіх видів алкогольних та слабоалкогольних напоїв, банки, пляшечки для дитячого харчування. Як бачите, наша проблема не у відсутності потужностей переробки. Вони є. А в тому, що нема культури роздільного збору відходів. У той час, як вітчизняні звалища потерпають від навантаження, переробні підприємства вимушені закуповувати вторинну сировину за кордоном. Так, Обухівський картонний завод щомісяця вимушений купувати 15 тисяч тонн макулатури з інших країн — для виробництва своєї продукції. Бо ми не можемо забезпечити його сировиною", - каже Володимир Слабий.
Сортувальна станція у м. Буча, одна з тих, куди будуть везти відходи з Вишгорода. Підприємство обслуговує міста поблизу Києва: Українку, Бучу, Ірпень, Ворзель, Коцюбинське, Гостомель. Щомісяця тут заготовляють і поставляють на переробні заводи близько 500 т сировини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна потоне у смітті, якщо відмовитися від станцій переробки відходів
"Щодня до нас заходить 8-10 машин із відходами. 50 відсотків з них — із комерційних організацій (магазинів, ТЦ, кафе). Після сортування - 80 відсотків відправляємо на переробку. Решта 20 відсотків — так звані, "хвости" (дрібний пластик, папірці, пластик, який не можна ідентифікувати). З нього можна робити RDF-паливо або гранули, продавати на цементні заводи, ТЕС або просто спалювати. Для того, щоб отримати вторсировину, нам потрібно розділити відходи за марками, видами... І лише після цього ми відправляємо його на заводи переробки. Існує близько 17 видів вторсивровини: алюмінієва банка, жестяна банка, баклашка полімерна, плівка полімерна, макулатура-картон, макулатура з архівів, ПЕТ-пляшка 4 кольорів, пінопласт, тетропак (з-під соків). Усе це йде на заводи переробки", - розповів голова екологічного об'єднання "Укрвторма", в яку входить серед інших 100 підприємств і сортувальна станція у Бучі Петро Семко. Він один з перших почав впроваджувати сортування відходів в Україні.
Для того, щоб повноцінно впровадити в Україні роздільний збір сміття, потрібне сприяння влади. Підтримку сортувальних та переробних підприємств потрібно затвердити офіційно, на рівні законодавства, кажуть у Коаліції.
"У ЄС не застосовують фіскальний підхід до збору і переробки відходів упаковки, не стимулюють спалювання відходів. Вони спираються на принцип розширеної відповідальності виробника, принцип роздільного збору побутових відходів. У них максимум відходів упаковки повертається в економіку як сировина для наступного циклу виробництва. Таке потрібно запровадити і в нас", - кажуть у Коаліції.
В Україні переробляють 4% відходів. Для порівняння: Західна Європа - понад 50%. Звалища займають 7% території України, всього їх понад 6 тис. У нашій країні немає системи вибіркового збору відходів, проте громадяни можуть виправити становище, якщо почнуть сортувати сміття вдома і здавати скло, пластик і макулатуру в спеціальні пункти прийому.
2 
79692
Коментарі