Австрійські археологи побудували радіолокаційне зображення місцевості в районі поселення Таль ад-Даба на північний схід від Каїра. Їм вдалося знайти руїни столиці гіксосів, які були правителями Єгипту приблизно в 1664-1569 роках до н. е..
Глава проекту Ірен Мюллер розповіла, що головне завдання робіт - визначити, як далеко простягається підземне місто. Кочівники-семіти прийшли з Азії 3,6 тис. років тому і окупували Єгипет. Столицю вони створили в місті, яке мало назву Аваріс.
Керівник єгипетської Верховної ради з вивчення стародавностей Захі Хавасс заявив, що отримані зображення дають уявлення про планування вулиць Аварісу. Учені отримали повне уявлення про те, як розташовувалися житлові будинки, храми та інші споруди.
За словами Мюллер, археологам вдалося ідентифікувати і одну з приток Нілу, яка проходила через місто, а також два острови.
Австрійські фахівці вивчають гіксосів з 1975 року.
Гіксоси захопили владу на більшій частині території Єгипту в середині XVII столітті до н. е., скориставшись ослабленням влади фараонів. На відміну від єгиптян, загарбники добре управлялися з кіньми, що дало їм перевагу в бою. Гіксоси заснували власну династію правителів. Цей період історії отримав назву Другого перехідного.
Влада гіксосів закінчилася з воцарінням засновника XVIII династії Яхмоса I, який після тривалої війни взяв Аваріс і витіснив кочівників з Єгипту. Він навіть вдерся до Палестини, відкинувши гіксосів ще далі. З правлінням Яхмосу I пов'язують початок Нового царства.
4 
1
Коментарі
Т.е хахлы первые начали агрессию против Русского Царства, пограбили, пожгли города.
Выслужились у польского царя, но вот потом, когда Смутное Время в России закончилось, тупым хахлам все припомнили, сполна
І не такі фортецї брали запорожцї і нїколи вони не покладалися на нїчиїх саперів. Мали прекрасних своїх. А чому Сагайдачний не знищив до тла це вмістилище Сатани - дїйсно питання?
Ответ прост. Это твое "вмістилище Сатани" было первоклассной крепостью с пушками и многочисленным гарнизоном. Взять ее стоило бы немалых жертв. А запорожцы отправились в этот поход не гибнуть героической смертью при штурме. Они отправились грабить. Достаточно сказать, что московский поход Сагайдачного начался с грабежей на Киевщине и Волыни, принадлежащих тогда совсем не Москве, а нанявшей казаков Речи Посполитой!
Мінїн і Пожарський оточили народне ополчення, яке розбило їх одноплемінників під Казанню. І "прїсоєдїнїло" її до себе. А при чім тут поляки? Не вірите? Йдїть спитайте екскурсоводів на "Красной площадє".
Двічі наші славні предки могли знищити хижу кацапську нечисть, потомків Золотої Орди. Вперше 1618 р під проводом славнозвісного гетьмана Сагайдачного, але через глупство ляхів кацапи зберегли своє кубло. Вдруге у 1659р після славної перемоги під Конотопом нашого гетьмана І.Виговського, коли після нищівного розгрому кацапської орди, московський цар-хан збирався тікати з москви за Волгу. Оле й тут кацапню врятували кримські татари, котрі замість того, щоб іти разом з козаками на московію, повернулись у Крим. На майбутнє, коли Господь знову дарує нам українцям, шанс покінчити з мерзенною кацапією, не маємо права упустити цей шанс.
Выговский к пресловутой "победе под Конотопом" не имеет никакого отношения. Ее одержал крымский хан.
Насчет взрыва стены дело еще интереснее. Стену поляки не смогли подорвать, потому что накануне, буквально ни с того ни с сего, в Москву сбежали 2 наемника-француза. Они выдали планы поляков. И когда саперы попытались взорвать стену, их уже ждали.
Вообще, во всей этой истории достаточно много случайностей. Так, во многом успехи поляков и казаков под Москвой объясняются тем, что князь Пожарский как раз тогда серьезно заболел и вынужден был сдать командование другим.
Образец тогдашней, справжньои, укрмовы: "Тутъ зложилъ Запорозкій Гетманъ свои кости,
Петръ Конашевичъ, ранный въ войнъ: Для Волности Отчизны. Кгды нанъ Турцы моцно натирали, И Постръловъ смертельныхъ килька му задали: Которыми зраненый, Живота доконалъ, Въры Богу, и Кролю, и Войску доховалъ. И умер боронячи Мира ойчистого. За што узычъ му Творче Неба въчистого: Якъ Ревнителю Въры Благочестивои: Въ которой былъ выхованъ зъ молодости своеи. Року Тисеча шесть сотъ Двадесятъ второго, Погребенъ въ Монастыри Брацтва Кіевского, На который Тисячій килка офъровалъ,
А жебы тамъ Науки фундовано жадалъ."
i-v-rossiyu-uchastvovalo-50-tyisyach-zaporojtsev.html
. Статєйка муйня повна. Це десь так як тіпа сьогодні ВОНА злодійка , а ВІН - гейрой.......... Історики хєрові. 200 річчя ВЕЛИКОГО ГЕНІЯ УКРАЇНИ Т, Г, Шевченкабудуть тіпа книги випускати(наче мало їх та лежать у загашниках і тільки по проханню дістануть і покажуть), диски з піснями на слова Шевченка і у виконанні Бузини та Поплавського- карочє полний пізьдє ой маразм по ординськи.
Не потрібно було Гетьману жаліти Московії, як не потрібно Боксерові Кличкові, шкодувати павєткіна. Монголокацапи ніколи не жаліли українців.
Внутриполитическое положение его было очень тяжелым, иначе ничем не объяснишь его попытки замириться с Москвой, посольства, которые он посылал в Москву в последние 2 года жизни с предложениями послужить православному царю. Посланный им Петр Одинец передал царю Михаилу Федоровичу письмо ,,от Гетмана Петра Сагайдачного и от всего войска Запорожского", в котором есть следующие строки: памятуючи то, как предки их прежним великим государем, царем и великим князем повинность всякую чинили и им служили и за свои службы царское милостивое жалованье себе имели, так же и они царскому величеству служити готовы против всяких его царского величества неприятелей
судоплатов упыр по ябалу хочешь