"Нашу Академію наук не можна реформувати. Люди думають: от з'являться нові обличчя - будуть зміни. Не будуть. Зміни приходять з новими уявленнями, концептами, програмами, стратегіями. Повинні бути фахові дискусії та реформування самої науки. Вона вимирає в усьому світі. Маємо шалену за своєю спроможністю кризу, - каже "Країні" філософ Сергій ДАЦЮК.
"У нашій Академії наук одні старці за 70, на засіданні президії просто сплять. Усі кадрові зрушення відбуваються лише вперед ногами. Коштів її фінансувати немає. У лабораторіях ремонту не було із 1970-х, обладнання не працює, - говорить Гліб РЕПІЧ, кандидат хімічних наук, працює в університеті міста Сіань, Китай. - Або ми реформуємо академію і кардинально скорочуємо, об'єднуємо інститути, звільняємо дармоїдів і робимо маленьке й ефективне "наукове містечко". Або ліквідуємо й робимо, як у Європі, - науку в університетах. Там читають спецкурси, лекції, аналогів яких немає у світі. А в нас викладають те, що було актуально 60 років тому. Розвинені країни збільшують концентрацію розумних людей, переманюючи їх. Талановитих у нас не менше, але як тут себе реалізувати?"
"Академією керують хороші вчені, але вони погані менеджери. - розповідає Нана ВОЙТЕНКО, доктор біологічних наук, завідувачка відділу сенсорної сигналізації Інституту фізіології ім. Олександра Богомольця. - Маємо невідповідні закони й наукові регуляції. Тому, наприклад, не можна продати непотрібну будівлю і купити хороше обладнання. Перспективні науковці мають отримувати всі можливості для роботи, а зараз у нас всі однакові. Один працює і публікується на рівні міжнародних стандартів, а в сусідньому відділі колега не робить нічого, бо інститут не купив обладнання чи реактивів. Але отримують однакову зарплату.
![](https://static.gazeta.ua/img2/cache/gallery/991/991892_1_w_590.jpg?v=0)
ТАКОЖ У НОМЕРІ
"Найкращі романи про Другу світову написали німці. Бо вони її програли"
Олександр БОЙЧЕНКО, літературознавець, есеїст, перекладач, критик
"Час дешевої науки минув безповоротно"
Максим СТРІХА, фізик, перекладознавець, перекладач
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Місцеве самоврядування має зробити Україну зручною для життя. Це перетворить населення на громадян - найцікавіше в журналі "Країна"
"Ціле покоління перспективних учених втекло з України назавжди"
Євген ДИКИЙ, біолог
"Чого хотів - досягнув. Але не вдалося, щоб Київ говорив українською"
Олександр ПОНОМАРІВ, мовознавець
"Євро-2021 може стати бенефісом"
Сергій НАГОРНЯК, колишній футболіст збірної України
Мені траплялися слабкі чоловіки. Я краще розбиралася в автомобілях, ремонтувала розетки. Це втомило"
Ірена КАРПА, письменниця
"Напівголий налетів на солдатів. Ті мусили відпустити батьків"
Бута БУТАЄВ, дослідник
Подробиці читайте у "Країні" №41 (544) від 22 жовтня 2020 року. Друковану версію можете придбати в точках продажу преси або передплатити (передплатний індекс - 37278). Ваші враження про журнал надсилайте на адресу: [email protected] або пишіть на сторінці журналу в соціальних мережах http://www.facebook.com/kraina.journal.
Коментарі
1