
Указ про ліквідацію полково-сотенного козацького устрою Слобідської України видали у Петербурзі 28 липня 1765-го. З цього часу край носив назву Слобідська губернія Російської імперії.
Слобожанщина була автономним краєм у складі Московського царства та охоплювала терени сучасних Харківської, Сумської, Донецької, Луганської областей України та Курську, Воронізьку, Білгородську області Росії.
Назву етнографічний регіон отримав від поселень - слобод. Там українці займалися різними ремеслами та промислами - найбільше степовим полюванням та бджільництвом. Будували слободи ще від часів перших козацько-селянських повстань кінця XVI - початку XVII ст. - тисячі селян і повсталих тікали з Правобережної України від панського гніту. Землю у краї називали займанщиною та звільняли її від податків на десятиріччя - так формували живий щит проти татарських набігів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Володар булави домовився з кремлем про Київ
1651-го на край поширився козацький адміністративно-територіальний поділ на полки та сотні. Усього на Слобідській України було 5 полків: Харківський, Ізюмський, Охтирський, Сумський, Острогозький. Наступним роком датуються перші згадки про місто Харків, згодом полковником Харківського полку оберуть легендарного Івана Сірка.
1762-го до влади в імперії прийшла Катерина II, яка проводила політику суворої централізації земель та нищення всього українського. Саме за її наказом їх й було ліквідовано. Тоді ж імператриця перетворила усі козацькі військові формування на регулярні драгунські полки Російської імперії.
Битва між козацькими повстанцями та польськими жовнірами розпочалась 13 червня 1638-го біля Жовнина - тепер село Жовнино на Черкащині. Очолювали козацько-селянські загони отамани Яків Остряниця та Дмитро Гуня. Щоб не йти на переговори з поляками, Гуня втік на територію Московського царства.
Коментарі