Розкопки відкрили сліди ритуалів залізної доби

Археологи, які розкопують ферму пізнього залізного віку поблизу Тура в центральній Франції, виявили навмисно понівечений меч і вивітрену вапнякову статую - два незвичайні предмети, які, ймовірно, були залишені під час ритуалів.

Відкриття були зроблені в Ле-Дезер у Меттре, де профілактичні розкопки, проведені Французьким національним інститутом профілактичних археологічних досліджень (Inrap), виявили закинуте галльське житло, що датується приблизно 150-80 роками до нашої ери, пише Arkeo News.

Поселення займало приблизно 1,2 гектара в межах ширшої ділянки розкопок площею 3,5 гектари на північ від Тура. Хоча в огородженні розташовувалися будівлі, майстерні та сільськогосподарські споруди, характерні для сільського поселення, у його ровах були знайдені предмети, які рідко зустрічаються у звичайному побутовому середовищі. Їхнє розташування свідчить про те, що вони не були просто втрачені чи викинуті.

Вапнякову статую було витягнуто з південного огорожного рову. Її висота становила 49 см, а вага - понад 18 кг, вона була вирізьблена з місцевого каменю, що містив численні природні дефекти. Значне зношування поверхні стерло значну частину її первісного вигляду, але очі, ніс, рот і початок зачіски фігури все ще можна розпізнати. Тривале перебування фігури перед відкладенням може пояснити ерозію, що підвищує імовірність того, що колись вона стояла над землею десь у межах поселення або поблизу нього.

Статуя потрапила в рів під час переходу між двома різними фазами заселення. Цей час є важливим: він свідчить про те, що фігуру, можливо, вилучили з використання під час реорганізації огорожі, а не викинули як звичайне побутове сміття.

Антропоморфна кам'яна скульптура залишалася відносно рідкісною у західній Галлії залізної доби. Велике дослідження, опубліковане в Аквітанії, задокументувало лише обмежений корпус таких фігур, включно з різьбленими головами, бюстами та сидячими особами. Їхню точну ідентичність часто неможливо встановити, але вони зазвичай пов'язані із соціальною пам'яттю, зображенням предків або релігійною практикою.

Приблизно за 90 метрів від статуї археологи знайшли фрагменти людського черепного склепіння в тій же канаві та в межах сучасного шару. Інрап описує кістку як можливий "меморіальний об'єкт", пов'язаний зі зберіганням статуї.

Докази не підтверджують, що фрагменти належали обезголовленому ворогові або що статуя зображувала ту саму особу. Проте навмисна демонстрація людських голів добре задокументоване в деяких частинах Галлії залізної доби. Наприклад, у Ле-Кейларі на півдні Франції зброя, виведена з експлуатації, була виставлена ​​разом із відрубаними головами протягом третього століття до нашої ери. Хімічний аналіз також показав, що деякі з цих голів були оброблені рослинними смолами для їх збереження.

Другою важливою знахідкою був залізний меч у піхвах. Він лежав у рові, що розділяв огорожу на два функціональні внутрішні двори, поруч із переходом, яким користувалися мешканці, що переміщалися між ними. Перед тим, як покласти на зберігання, зброю навмисно пошкодили настільки сильно, що її більше ніколи не можна було використовувати. Археологи датують цей акт остаточним залишенням поселення.

Його розташування, можливо, мало таке ж значення, як і його руйнування. Входи, ворота та внутрішні переходи були лімінальними просторами - точками, що відділяли одну зону від іншої. Тому розміщення непридатної зброї поруч із таким проходом, можливо, означало символічне закриття маршруту.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські археологи знайшли літак-привид часів війни

Подібні практики відомі по всій Європі залізної доби. Мечі іноді згинали, скручували, різали або пошкоджували, поки вони ще перебували в піхвах, перш ніж поміщати їх у святилища, могили, річки чи інші спеціально вибрані місця. Музейні колекції включають кілька зразків зброї латенської епохи, навмисно складених у U-подібну або круглу форму, процес, який археологи часто описують як "виведення з експлуатації" або ритуальне "вбивство" предмета.

За межами житлової зони вторинна мережа ровів керувала поверхневими водами й організовувала простори, які використовували для ремісничого виробництва, сільського господарства та тваринництва. Дані, знайдені в поселенні, свідчать про обробку заліза, помел зерна, виробництво текстилю, приготування їжі та переробку тварин, що свідчить про те, що домогосподарство було значною мірою самодостатнім.

×