Перша група українських козаків прибула на Кубань морем 25 серпня 1792 року. Висадилися на узбережжі неподалік сучасного міста Темрюк Краснодарського краю.
Наказ відправити флотилію Чорноморського козацького війська на Таманський півострів видала 2 липня 1792 року імператриця Катерина II. Вона ж дала козакам грамоту про пожалування Кубанської землі.
Командувачем козацької флотилії призначили капітан-бригадира Павла Пустошкіна. Для плавання підготували 26 старих, 24 нові чайки і одну яхту. На них 16 серпня з Очаківського лиману вирушили 3,2 тис. козаків. Із собою мали мореходні компаси, сигнальні ліхтарі, далекоглядні труби.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: До 1930-х українська мова на Кубані була офіційною - російські ЗМІ
Флотилія дісталася Тамані за 9 діб. Тоді ж козаки освоїли землі біля сучасного Темрюка, що дістали назву Темрюкського урочища. Розмістилися вздовж Чорноморської кордонної лінії, яку мали охороняти. Також мали брати участь у військових походах.
Незабаром прибуло ще декілька тисяч козаків. Загалом на Кубань морем і суходолом переселили майже 25 тис. українців із родинами. 1793 року козаки заклали тут Кіш і назвали його Катеринодаром. Переселення українців продовжувалися і в наступні роки. В гирлі Кизилтаського лиману козаки побудували для флотилії невелику гавань, обладнали пороховий льох, кузню і господарські приміщення.
1860 року Чорноморське козацьке військо перейменували на Кубанське.
Найперші поселення українців на Кубані мали місцем колишній Єйський повіт Кубанської області. Це місце було обрано не випадково, адже ще до офіційного розселення 1792–1794 рр. запорозькі козаки стихійно освоювали ці землі. Впродовж XVII-XVIII ст. вони окремими ватагами переправлялися через Азовське море до Єйського лиману, де вибравши собі полковника та отаманів, будували курені, займались рибальством і мисливством.
5 
1
Коментарі