Новий рік в Україні почали святкувати з ХІІІ століття. В цей день писали вітальні листівки, обмінювалися вечерею, дарували подарунки. Замість ялинки ставили дідуха. Козаки гуляли тиждень. Пили шампанське, яке робили зі старого вина і вапняку.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 18 столітті дітей називали на восьмий день
Про це Gazeta.ua розповів Ігор Сердюк, історик із Полтавського педуніверситету.
"Новий рік в народі називали "щедрий" або "багатий" день. На Гетьманщині у цей час з'їжджалися полковники з сім'ями аби привітати старшину. Привозили йому в дари кав'яр (рибна ікра - Gazeta.ua), помаранчі та лимони, зацукровані фрукти, постіль. Найдорожчим подарунком вважався кишеньковий годинник. На той час він коштував 25 рублів. Це великі гроші, хата в Полтаві в той час вартувала 20. Простий люд ходив вітати сотників, а вже ті — полковника. Канцеляристи вітали гетьмана віршами про Різдво та читали літургію. З 1 січня всі йшли до гетьмана святкувати Новий рік. В цей день військові музики сурмили на ріжках та били на литаврах", - сказав Ігор Сердюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві сто років тому під Новий рік всі ходили з поросятами під рукою — історик
У ХІІІ столітті офіційних вихідних не було. Новий рік святкували близько тижня.
"Популярним тоді був феєрверк. Його робили з пороху. У документах зазначено, що під час запускання вбило одну людину. Гетьмани полюбляли пити шампанське, яке коштувало 5 рублів. Його привозили з Петербурга або з Європи. Але наші купці виробляли і самі шампанське. У поганеньке вино кидали вапняк. Тоді за великі гроші продавали. Вина ж привозили із Польщі"- додав Ігор Сердюк.
В новорічну ніч дивилися на хмари. Якщо вони йшли з півдня, вірили, що буде врожай на ярину. Як з півночі - на озимину. Так визначали, яким буде урожай в наступному році.
3 
1
Коментарі
3