понеділок, 05 квітня 2021 12:01

Козаки та гетьман уклали конституцію

Козаки та гетьман уклали конституцію
5(16) квітня 1710 року підписали Бендерську конституцію Фото: cdiak.archives.gov.ua

5 квітня 1710-го у Бендерах Молдавського князівства гетьманом Війська Запорозького обрали Пилипа Орлика. Того ж дня гетьман, козацька старшина й запорожці підписали Договори і постановлення прав і вольностей Війська Запорозького, відомі також як "Бендерська конституція".

Вона складалася з преамбули і 16 статей. У вступі розміщувався стислий виклад історії України та пояснення чому розірвала стосунки із Московією та пішла на союз зі Швецією. Пояснювалося, що "Бог за неправди та беззаконня давній народ козацький упокорив, звергнув і зброєю держави Польської уярмив". Але гнівався не вічно, і визволителем висунув гетьмана Богдана Хмельницького. Той з допомогою Запоріжжя, Криму та Швеції звільнив уярмлений та пригноблений народ і до Московії привів рівним союзом. Вона ж намагалася права і вольності знищити і на вільний козацький народ накинути нове невільниче ярмо.

"За гетьманства Ясновельможного Івана Мазепи, Московська держава, бажаючи остаточно здійснити свої злі наміри і відповідаючи злом за добро, замість вдячності та пошани за ту вірну службу і збитки на неї, аж до останнього нищення майна, за відвагу та військову криваву службу неодмінно хотіла перетворити козаків на регулярне військо, міста приєднати до своїх губерній, права та вольності військові знищити, Військо Запорізьке Низове викорінити й ім'я це навіки стерти, про що свідчать докази та починання. Тоді Іван Мазепа, непокоячись за цілісність Вітчизни, перейшов під незламну оборону Найяснішого короля Шведського. Але наміри Івана Мазепи у звільненні своєї Вітчизни через мінливу військову фортуну не здійснилися", - йшлося в документі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли печатку часів гетьмана Пилипа Орлика

У статтях державною релігією проголошувалося православ'я. Швеція була визнана вічним оборонцем Гетьманщини. Підкреслювалися сусідська дружба з Кримським ханством та необхідність звільнити Запоріжжя та всю Гетьманщину від панування Московії.

За формою державного правління Гетьманщина визнавалася республікою. Законодавча влада мала належати Генеральній Раді, що збиралася тричі на рік. Виконавча – гетьману із довічною владою, хоч і значно обмеженою, та Генеральній старшині. Створювалася і судові гілка влади – генеральний військовий суд.

Гетьман мав дбати про те, щоб козакам та звичайним людям не чинили гноблення та здирств. Старшині ж заборонялося насаджувати панщину і відробітки для людей, які працюють на їхніх господарствах. До звичайних людей можновладці мали ставитись справедливо. Наголошувалося на недопущені корупції рівно як і позбавленні посад через якісь особисті образи.

Документ передбачав і соціальний захист. Так з вдів-козачок й осиротілих козацьких дітей не мали брати податків та позбавляли усіх повинностей. Українським містам підтверджувалося магдебурзьке право – повне самоврядування.

Конституцію Пилипа Орлика схвалив швецький король Карл XII. Від імені запорожців її підписав кошовий Кость Гордієнко. Та втілити її в життя не вдалося. Пилип Орлик не контролював українські землі та був гетьманом у вигнанні.

Оригінальний текст "Конституції", складений староукраїнською мовою, виявили 2008 року в Російському державному архіві. Договір латинською зберігається у Швеції.

Договори і Постановлення називають першою конституцією Української держави. На думку історикині Наталії Яковенко, укладачі створювали їх як традиційні для Речі Посполитої "договірні пункти", на дотримання яких обраний володар присягав перед "вільним народом". Ідеал договірного правління був стрижнем політичної культури Речі Посполитої, і саме на цей взірець орієнтувалися Орлик та старшина. Однак, прийняття засвідчувало цілковиту політичну зрілість козацької держави.

Після поразки у Полтавській битві шведи й п'ять тисяч козаків-союзників відступили до підвладної Османській імперії Молдавії. У вигнанні помер 70-річний гетьман Іван Мазепа. Козаки висунули на посаду Гетьмана генерального писаря війська довірену особу та найближчого друга покійного, Пилипа Орлика.

Пилип Орлик народився у селі Косута Ошмянського повіту, зараз це територія Білорусі. Хорошу освіту отримав у Віленському єзуїтському колегіумі, та в православному Києво-Могилянської колегіумі. У 26 років одружився із донькою полтавського полковника Павла Герцика Ганною. Вона народила йому трьох синів і п'ятеро доньок. Зблизився із козацькою старшиною, а гетьман Іван Мазепа хрестив першу дитину Орликів. Незабаром став генеральним писарем та отримав маєтки та села по всій Україні. Разом з Іваном Мазепою їздив на аудієнцію до Карла XII, вів таємне листування.

Коли шведсько-українські війська зазнали поразки під Полтавою, Пилип Орлик залишився з Іваном Мазепою. Після його смерті гетьман почав писати "Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького". Боровся за Правобережжя.

Рятуючись від переслідувань агентів Московії Орлик був змушений постійно переїжджати. Решту життя проводив у Хотині, Чернівцях, Бухаресті та Яссах. Помер 24 травня 1742 -го на самоті у румунських Яссах.

Зараз ви читаєте новину «Козаки та гетьман уклали конституцію». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути