Запорізька міська рада 6 листопада 1922-го перейменувала вулиці міста.
"Виявилося, що більшовики були гумористами: вулиця Бурсацька стала Шкільною, вулиця Жандармська - вулицею Свободи, вулиця Кріпосна отримала ім'я Грязнова - командира 30 Іркутської дивізії. Щоб легше замінювати таблички, вулиця Троїцька стала Троцького, а за 5 років - Чекістів", - пише у соцмережі історик Ганна Черкаська.
На вулиці Тюремній була буцегарня, де сидів колись Махно. Вона стала Жовтневою. Вулиця Хмільна з одним із 5 "пітєйних" закладів Олександрівська від комуністів отримала назву Трудової.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мажори 1920-х років: якими вони були
"На ній був один із 3 будинків інтимної гостинності, а там не посачкуєш – трудитися треба", - пише дослідниця.
Нову вулицю, на якій відкрили міліцію Заводського району, так і назвали Посадочна.
ОУНівець Іларіон Курило-Кримчак під час Другої світової війни був бургомістром Мелітополя
"До нього щодня приїздили різні люди з Мелітополя та віддалених степових районів. Із ким потрібно говорити на наші теми – указував професор. Розмовляли, а потім гість їхав додому з нашою літературою, – згадував про діяльність Організації українських націоналістів 1941-го на Запоріжжі член похідної групи Іван Молодій-Сошенко. – До кінця року наші відбитки, летючки та всяка інша література були вже чи не по всіх степових селах. Читалася від Дніпра до Бердянська і Криму".
2 
1
Коментарі