Археологи виявили на півночі Сербії ранньосередньовічні слов'янські житла віком понад 1200 років із глибокими заглибленнями під стінами, які могли захищати оселі від сильних вітрів і температурних перепадів.
Знахідки на пам'ятці Бостаніште поблизу села Банатсько Ново Село розкривають особливості життя місцевих громад між кінцем VII та кінцем X століть. Нові розкопки також виявили велику споруду з численними ямами невідомого призначення, повідомляє Arkeonews.
Давні мешканці регіону Банат будували землянки та напівземлянки, частково заглиблені в ґрунт. Такі оселі допомагали зберігати тепло взимку та прохолоду влітку. За трирічний період досліджень археологи встановили, що місцеві жителі використовували особливу будівельну конструкцію, пристосовану до кліматичних умов регіону.
Головною особливістю споруд були глибокі ніші, викопані під стінами житлових і господарських приміщень. Вони нагадували алькови або короткі тунелі, проте археологи не знайшли доказів того, що ці заглиблення утворювали єдину підземну мережу.
Дослідники пов'язують таку архітектуру з кошавою - сильним південно-східним вітром, характерним для Банату. Заглиблення будівель у землю та ніші під стінами могли зменшувати проникнення вітру всередину осель. Ґрунт також забезпечував природну теплоізоляцію.
Для обігріву приміщень і приготування їжі мешканці використовували два типи печей. Одні споруджували з каменю, інші формували безпосередньо в лесовому ґрунті.
Однією з найзагадковіших знахідок стало людське поховання, яке виявили під час розкопок два роки тому. Скелет лежав на підлозі напівземлянки з кам'яною піччю. Зверху його накривав навмисно викладений шар цілих і розбитих кам'яних жорен, які зазвичай використовували для перемелювання зерна.
Спосіб поховання може свідчити про особливий ритуал або незвичайну поховальну практику. Однак археологи поки не з'ясували, чому людину поховали безпосередньо в житловому приміщенні та яке символічне значення мали жорна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Знайшли двір польських лицарів
Нові питання виникли під час експедиції у вересні-жовтні 2026 року. Науковці дослідили велику споруду, усередині та навколо якої виявили близько десяти глибоких ям. Їхнє призначення поки залишається невідомим.
Археологи розглядають дві основні версії. Ями могли використовувати для зберігання зерна та інших харчових запасів або ж вони утворилися внаслідок видобутку болотяної руди, з якої отримували залізо. Щоб перевірити ці припущення, дослідники готують лабораторний аналіз зразків ґрунту.
Серед інших знахідок переважають фрагменти ліпного посуду та кераміки, виготовленої на повільному гончарному крузі, а також прості робочі знаряддя. Відсутність предметів розкоші вказує на практичний характер побуту ранньосередньовічної слов'янської громади.
Монети знайшли при проведенні археологічних розкопок в околицях Біскупця, на території Вармінсько-Мазурського воєводства.
Перші дві монети виявили аматори за допомогою металошукачів. Про знахідку вони повідомили місцевій владі. Розкопками зайнялись археологи з Острудського музею. Вони знайшли 118 срібних динаріїв IX ст. Монети належать до періоду Людовика Благочестивого.
Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Учені не можуть пояснити, як такий скарб з'явився в Польщі. У ті часи в землях, населених пруськими племенами, переважали арабські монети.
1 
70
Коментарі