Пилип Орлик організував похід проти Петра І
"Коли вас зупиняє теперішній мій титул, то будьте певні: для загального добра я уступлю його вам, як старішому. Не йміть віри тим, що кажуть, буцім Туреччина думає панувати над Україною. Ні! Стамбул, його величність король шведський і хан кримський уже межи собою таку згоду зробили, щоб Україна не підлягала ні під чию васальну залежність, назавше самостійною державою стала", — писав у січні 1711-го гетьман у вигнанні Пилип Орлик до гетьмана Війська Запорозького Івана Скоропадського.
До 1709 року Пилип Орлик був генеральним писарем в уряді гетьмана Івана Мазепи. Підтримав участь у виступі проти московського царя Петра І. Брав участь у битві з московитами під Полтавою. Після неї разом із частиною війська, гетьманом та іншою старшиною відступив до Бендер на річці Дністер — нині територія Молдови. Там Мазепа помер, а Орлика обрали гетьманом.
Гетьманщина потрапила в залежність від Петра І. Він залишив чинний устрій, але сам призначив гетьманом стародубського полковника Івана Скоропадського. Через нього почав обмежувати права та свободи козаків.
Союзником українців у війні проти Москви був шведський король Карл ХІІ. Він не відмовився від підтримки самостійності Гетьманщини. Хотів організувати військову компанію на чолі з Орликом і допомогти козакам узяти під контроль українські землі.
Та для походу сил було недостатньо. Орлик вирішує скористатися тим, що Туреччина оголошує війну Москві. У січні 1711 року еміграційний козацький уряд і залежний від Стамбула кримський хан підписують угоду. Правитель зобов'язується допомогти українцям у боротьбі проти ворогів.
Союзники планують вдарити по двох напрямках. Хан Девлет II Ґерай разом із 50-тисячним військом татар і козаків рушає на Слобожанщину. Військо рухається без спротиву, бо московські війська ще не встановили контроль над краєм.
Місцеві жителі радо зустрічають козацько-татарське військо. У містечку Нова Водолага — нині Харківська область — виходять назустріч із хлібом і сіллю. Хан бере в облогу Новосергіївську фортецю — поблизу сучасного села Вільне Новомосковського району на Дніпропетровщині, та Новобогородська — нині в межах міста Дніпра.
У Новосергіївську козаки піднімають повстання, арештовують московську залогу — 80 жовнірів і капітан, і передають її татарам. Облогу Новобогородської фортеці хан знімає з наближенням весни, коли починають розливатися річки. Це робить військо менш маневреним. При наближенні переважаючого московського війська, татари й козаки можуть потрапити в пастку.
Коли московити дізнаються про прихильність місцевого населення до війська хана, то розстрілюють або відправлять на каторгу в Сибір.
Пилип Орлик із семитисячною армією вирушає в Україну в березні 1711-го. Із ним білгородські й буджацькі татари з південно-українських степів між гирлами Дністра й Дунаю. Попереду війська висилають агентів, які переконують населення підтримати Орлика й піднятися на боротьбу з московитами.
Гетьман знає, що люди незадоволені свавіллям, яке чинили ворожі гарнізони по українських містах і селах. "Москалі роблять страшні безчинства на Поділлі. Беруть хліб і сіно, не залишаючи селянинові ні крихти на прожиток. Голодна смерть загрожує через те і людям, і худобі", — писав представник Пруссії в Польщі.
Петро І розсилає своїх людей по Україні із завданням перехоплювати і знищувати Орликові листи, бо вони мають великий вплив на населення. Цар боїться переходу на бік Орлика козацької генеральної старшини. Наказує звезти жінок усіх полковників у столицю Гетьманщини місто Глухів — нині Шосткинський район на Сумщині. До них доставляють і дружину гетьмана Івана Скоропадського. Тримають жінок як заручників.
Іван Скоропадський змушений відправити на зустріч війську Пилипа Орлика промосковського осавулу Григорія Бутовича. Той зазнає поразки під Лисянкою — тепер Звенигородський район на Черкащині.
У Черкасах, Каневі, Корсуні, Умані й околицях люди радо зустрічають козацько-татарсько військо, поповнюють його ряди. Київський генерал-губернатору князь Дмитро Голіцин отримує повідомлення, що населення активно підтримує Пилипа Орлика.
Військо гетьмана оточує Білу Церкву, де розміщується московський гарнізон. Тут до Пилипа Орлика приєднується з військом Богуславський полковник Самійло Самусь. Союзники розбивають першу лінію оборони й готуються до взяття міста. Але вночі московити виходять через таємний хід і раптовим ударом вибивають козаків від Білої Церкви.
Татари вирішують припинити подальшу участь у поході й повертаються додому. "На всьому просторі від Росі до Дністра нахапали вони полонених кілька тисяч духовних і світських людей, козаків, поспільства, жінок і дітей. Пером важко описати не людські вчинки", — писав Пилип Орлик королю Карлу ХІІ. Ослаблене військо гетьмана у вигнанні залишає українські землі.
Тоді ж Петро І йде в турецькі володіння на території нинішньої Румунії. Його військо потрапляє в оточення неподалік міста Ясси, на річці Прут. Цар змушений підписати мирний договір. У його тексті враховують і побажання уряду Пилипа Орлика.
Московське царство змушують зруйнувати фортеці в нижній течії Дніпра й гирлі річки Самари. Петро І має припинити втручатися у внутрішні справи Речі Посполитої, "вийти із земель запорожців, а також тих козаків, які перебувають у союзі з найяснішим ханом Криму".
9 мов знав гетьман Війська Запорозького у вигнанні Пилип Орлик. Володів польською, російською, латинською, французькою, італійською, шведською, німецькою, болгарською, сербською. Листувався із провідними політиками й монархами Європи
Мав вісім дітей
1672, 21 жовтня — в селі Косута — нині Вілейський район Мінської області в Білорусі, народився Пилип Орлик.
1694 — закінчує навчання в Київському колегіумі, де виявляє особливий хист до філософії та богословських наук.
1698 — працює писарем у канцелярії митрополита Київського та Галицького Варлаама Ясинського. Згодом стає старшим військовим канцеляристом і керує справами Генеральної військової канцелярії.
1699 — одружується з Ганною Герцик. Того ж року в них народжується донька Анастасія. До 1718-го в пари з'являються діти Григір, Михайло, Варвара, Яків, Марта, Марина й Катерина.
1706 — стає генеральним писарем в уряді гетьмана Івана Мазепи. Підтримує союз з Польщею та Швецією для боротьби з російським царем Петром I.
1710 — на козацькій раді в Бендерах у Молдові Пилипа Орлика обирають гетьманом Війська Запорозького. Із козацькою старшиною укладає угоду під назвою "Пакти і Конституції законів, вольностей Війська Запорозького". Змушений діяти у вигнанні.
1714–1720 — відвідує Швецію, Австрію, Чехію. Шукає союзників для походу в Україну серед представників Австрії, Англії, Папської держави, Голландії, Данії, Польщі, Пруссії та Франції.
1722 — прямує до запорозьких козаків в Олешківську Січ. Затримує османська влада в Хотині. До 1738-го утримують у грецькому місті Салоніки.
1742, 24 травня — помирає в румунському місті Ясси.
"Газету по-українськи" можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за "ковідну тисячу"
4 
1
Коментарі