Головний біль і проблеми з пам'яттю – як українці живуть із наслідками коронавірусу

Після коронавірусу люди починають страждати головними болями, запамороченням, слабкістю, у них погіршується пам'ять, плутаються слова, виникають депресивні стани, задишка, порушується терморегуляція, загострюються бронхіти й з'являються проблеми із кардіонавантаженнями.

Про ці та інші наслідки хвороби Gazeta.ua розповіли українці із різних регіонів, які мали Covid-19. Також поділилися тим, у скільки обходиться лікування для родини та де шукати реальної допомоги.

Полтава

"У зв'язку із роботою, багато контактую із людьми. Якось у понеділок зранку відчула неймовірну слабкість й головний біль, температура – 37,2. В обід підскочила до 38. Шеф порадив здати тест на корону в приватній лікарні. Я живу поза містом, викликала таксі, за тест заплатила 1350 гривень. Випила парацетамол. Температуру варто збивати, коли перевалює за 38. За два дні отримала позитивний результат тесту", - говорить полтавка Аліна Кривобік.

"Так склалося, що я не мала сімейного лікаря. Злякалася, бо ж хто погодиться заключити декларацію з пацієнтом із таким діагнозом. Але знайомі порадили лікарку в одній із міських поліклінік, яка погодилася мене "вести". Телефоном проконсультувала, призначила вітаміни і багато питва – воду для інтоксикації "ReО", чаї по 2-3 літри в день. Я скинула їй на Viber сторінки паспорту й коду, вона одразу уклала зі мною декларацію. Весь перебіг хвороби була на зв'язку, щодня цікавилася моїм самопочуттям".

Увечері першого дня в Анни знову піднялася температура до 38 градусів, ще раз прийняла парацетамол. Це був єдиний день, коли сильно температурила. Далі градусник зазвичай показував трохи нижче або трохи вище 37. На три дні зник смак і нюх. На 9-й день зробила флюрографію, легені виявилися чистими. В такому режимі минуло два тижні, смак і нюх повернулися, лікарка закрила спостереження.

Однак після хвороби дівчина почала відчувати наслідки. У неї сильно боліла голова.

"Біль не схожий на спазми. Відчуття, наче голову надули повітрям. Сімейна лікарка прописала сироп "Тівортін" й пігулки "Кардонат" – вітаміни й амінокислоти для покращення кровообігу й роботи мозку. Після них полегшало. Але інколи помічаю запаморочення, також забуваю багато речей, наприклад, посолити страву, купити хліба чи забрати посилку з пошти. Раніше такого не було. Ще сильно погіршився сон, стала нервовою, роздратованою, мозок не вимикається ні вдень ні вночі. Знайома терапевт порадила препарат для заспокоєння та налагодження сну. Таким був мій коронавірус. Та це тільки початок пекла, в яке потрапила моя сім'я".

Після Анни із періодичністю у кілька днів захворіли її батько, матір та свекруха. В усіх виявили запалення легень. Батько й свекруха потрапили до лікарні.

"У тата паралельно зі мною почалися симптоми – кашель, температура спочатку була до 37,5. Але на шостий день поповзла вгору, не могли збити. Кашель посилився, з'явилася задишка. За 900 гривень вдалося придбати пульсоксиметр (апарат для вимірювання сатурації – рівню кисню у крові. – Gazeta.ua). Нас попередили, що кисень має бути не менше 91, в іншому випадку – госпіталізація. Рентген у приватному кабінеті (330 грн) показав правосторонню пневмонію. Батькова сімейна лікарка в селі прописала антибіотики в ін'єкціях. Але вони виявилися не дієвими при коронавірусу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учені з'ясували, кому загрожує тяжка форма Covid-19

"Наступні кілька днів ситуація погіршувалася. Я вирішила діяти. З допомогою знайомих поклали тата у відділення коронавірусних хворих однієї із лікарень Полтави. Ще днів п'ять його смажила температура, росла до 39,2, збивали по кілька разів на день крапельницями, добре діяв "Німесил". До слова, тест татові робили в державній лікарні безкоштовно, чекали на нього 11 днів".

"Нам пощастило із татовою лікаркою. Вона має велику практику в лікуванні хворих на коронавірус та пневмонію. У їхньому відділенні таких пацієнтів – десятки. Завжди була із нами на зв'язку, пояснювала перебіг хвороби, заспокоювала".

"Відсотків 90 медикаментів ми купували за власний кошт. Спостерігали, як щодня ростуть ціни на одні й ті ж препарати. Татові прописали двічі на день антибіотик за 200 гривень. За кілька днів ціна підскочила до 230. В аптеці нам сказали: "Вартість додалася у зв'язку із великим попитом". Також за власний кошт брали фізрозчин і розчин Рінгера. Системами під крапельниці, шприцами, рідким парацетамолом забезпечувала лікарня. Один із пацієнтів у татовій палаті помер. Якось батьки бачили, як із медзакладу виносили чорні поліетиленові мішки з померлими".

"На дев'ятий день хвороби мамі зробили комп'ютерну томографію легень у приватному кабінеті, заплатили 940 гривень. На знімку показало двосторонню пневмонію, ураження легень - 60 відсотків. Сильно злякалися. Добре, татова лікарка заспокоїла. Виявляється, відсоток ураження при короні – це не головне. Більшу увагу треба звертати на клініку – температуру, загальне самопочуття, сатурацію. Прописала їй антибіотики на 10 днів, препарати для розрідження крові. Потім захворіла свекруха, теж не обійшлося без лікарні. Але в неї є супутні хвороби, тому лікування далося складніше, підключали кисневу маску".

"Тата виписали на дванадцятий день. Пацієнтів довго не тримають, адже місць у лікарнях обмаль. Вдома ще 10 днів приймав пігулки для розрідження крові та відхаркування, бо досі кашляв. Інколи болить спина в зоні легень. Маму почав турбувати головний біль, запаморочення".

Родина Анни витратила близько 30 тис. грн на лікування.

"Цей період був складний насамперед морально. Щодня – нові проблеми. Живеш від температури до температури, переживаєш за рідних, погано спиш, нервуєш, не можеш розслабитися. Лікарі в селах мало що знають. Треба брати ситуацію в свої руки, клопотати, щоб втрапити в міський медзаклад. Це пекло, здавалося, не закінчиться. Та й зараз турбують наслідки".

Рівне

"Активно хворіла на ковід один день. Як зараз пам'ятаю – неділя, 11 липня. Запам'ятала, бо вдруге за життя мала температуру вище 38 градусів. Але наслідки коронавірусу мене все ж наздогнали пізніше", - каже Анастасія Романюк із Рівного, діловод в Комунальному закладі при обласному управлінні освіти.

На початку хвороби дівчина відчувала сонливість і загальну слабкість. Не кашляла, голова не боліла, дихала без проблем.

"Зранку випила таблетку від температури, ввечері глінтвейн. Наступного дня почувалась краще. Розповіла про свої симптоми сімейному лікарю. На що отримала коротку відповідь: "Температуры нет, считай - уже здоровая". Ніхто на аналізи не направляв. Мовляв, таких як я з підозрою на вірус багато, "на всех не можем тратить ресурсы". Через місяць вирішила зробити тест за свій кошт. Виявили антитіла. Вони якраз впродовж місяця формуються. Виходить, не просто температурила".

В жовтні прийшла вже до іншої дільничної лікарки з класичною застудою. Рентген показав пневмонію.

"От тоді мене посадили на ізоляцію та направили здати тест. Останній виявися негативним, хоча в діагнозі записали "ковідна пневмонія". Пояснили, що мене врятували липневі антитіла, які ймовірно розпізнали вірус як звичайну пневмонію. Хоча це все – на рівні гіпотез. Лікарі самі до кінця не знають, як це все взаємодіє".

"Після ковідних перепитій відчуваю певну слабкість. Знизилась здатність займатись спортом. Особливо щодо кардіонавантажень. Нещодавно вперше пробіглась на біговій доріжці, не задихаючись. Також помітила проблеми з терморегуляцією. На дворі плюсова температура, а я в зимовому одязі й взутті. Мерзну. Сподіваюсь, минеться. Від знайомих, які також перехворіли ковідом, чула, що мають подібні проблеми. Крім того, в декого порушився нюх. Якийсь час навіть запах бензину не відчували".

"Емоційно почуваюсь краще. Знаю, що вже перехворіла і вижила. Без драматизму, але це розслабляє. Більше хвилююсь за маму і бабусю. Розумію, що їм буде складніше таке пережити".

Львів

"Із середини листопада лікуюсь від ковіду. Це підступна хвороба. Може здаватися, що ви робите все для її попередження, але це тільки здається", - розповідає журналістка зі Львова Анна Журба.

До хвороби дівчина намагалася слідкувати за самопочуттям, постійно гуглила симптоми та аналізувала досвід знайомих, аби за необхідності вчасно зреагувати.

"Наприклад, високу температуру, кашель, втрату нюху і смаку - їжа раптом стала дуже солоною, пропав апетит і відчуття ситості. Мала слабкість - думала, що просто погано сплю. Пішла до лікарки з болем у горлі, схожим на ангіну. Скерували на ПЛР-тест. Через три дні лікування горло минулося. Почувалася здоровою. Однак біль повернувся. Рентген показав двобічну пневмонію. На 95% була певна, що матиму позитивний результат тесту. Поняття не маю, де могла заразитися. За останні три тижні людей, з якими контактувала, можна порахувати на пальцях. Всі вони здорові. Я боялася когось заразити".

Крім слабкості, апатії та важкого дихання, дівчина відчуває проблеми із роботою головного мозку. В розмові може плутити слова, які не схожі ні за змістом, ні за вимовою.

"У процедурному кабінеті поліклініки не роблять уколи хворим із підозрою на ковід. У приватній клініці так само. Це ще один неприємний побічний ефект коронавірусу — тебе сприймають, як прокажену. Часом з'являється відчуття повної безвиході. Депресивні припливи — теж побічка".

"Від важкого дихання лікарі порадили робити дихальні вправи, після яких стає легше. Боротись з апатією допомагають позитивні новини про те, що це лікування не даремне. Впевнена, що одужаю. Не маю супутніх патологій чи хронічних хвороб. Відчуваю підтримку близьких, друзів і колег. Але ще раз повторю - бережіть себе. Ця хвороба виносить багато часу, сил, грошей і нервів".

Суми

"В сім'ї я захворів першим. Піднялася температура, почало першити горло, ламало суглоби, спину. У центрі первинної допомоги зробили тест, призначили попереднє лікування. А мене раптом відпустило. Днів два – все добре. Потім знову температура підскочила, почав кашляти. Копʹютерна томографія показала двостороннє запалення", - говорить Володимир Чепік із Сум, підприємець, депутат міської ради.

Чоловік зателефонував до сімейного лікаря дізнатися результат тесту. Його досі не було. За результатами КТ лікарка скоригувала лікування і офіційно визначила необхідність самоізоляції".

"Тестування - річ досить умовна. Поки отримаєш результати, можеш або вже видужати, або померти. Багато людей розповідали про схожу ситуацію. Днів чотири мав температуру 39 градусів. Додалася неймовірна слабкість, погане відчуття в грудях".

"Самоізолюватися було непросто: спробуйте це зробити в однокімнатній квартирі. Все, чим користувався, було індивідуальним. Дружина скоро теж відчула себе недобре. Спочатку списала на те, що підмерзла. Та коли до нежиті додалося відсутність нюху, стало тривожно. Температура дещо піднялася. Однак це тривало недовго. Нюх за кілька днів відновився, жодних симптомів у неї більше не проявилося. Єдине – до кінця дня діставала слабкість. Також захворів молодший син Сашко, хоч і неважко. "Негативним" залишився тільки старший Андрій, що дивно, бо ж усі "варилися в одному казані".

14 днів родина перебувала в ізоляції. Матір Володимира привозила продукти і ліки, залишала під дверима.

"Серед наслідків хвороби - тижнів три була низька температура. Ще й досі понижений тиск. Тривалий час долала слабкість. Зранку все нормально, а до обіду "батарейка сідає", стаєш в'ялим. Мерзнуть руки, ноги, хоч ти і в теплих шкарпетках чи рукавицях. Мій батько перехворів важче. Лікувався у Лебединській лікарні Сумської області, регулярно давали дихати киснем. Видужав, але мучить задишка. Високо піднявся цукор і поки не збивається".

Матеріал написаний спільно з чотирма регіональними ЗМІ – Gazeta.ua (Полтава), Zaxid.net (Львів), Ужгородський і Сумський прес-клуби – в рамках українсько-німецького медіапроєкту "Комунікація під час кризи: від проблем до рішення". Проєкт здійснюється у співпраці з європейською журналістською мережею n-ost (Берлін) за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

×