Зуби мудрості частіше вважаються проблемою, ніж перевагою.
Навіщо потрібні зуби мудрості, розповіли експерти Forbes.
Щоб зрозуміти роль цих зубів, потрібно звернутися до харчування ранніх Homo, які жили мільйони років тому в Африці. Дослідження зносу зубів древніх гомінідів показують, що вони не були вузькими "спеціалістами" в їжі. Навпаки, їхній раціон був напрочуд гнучким і змінювався залежно від сезону та умов середовища проживання.
При цьому в періоди нестачі їжі особливо важливими ставали так звані "резервні продукти" - тверді, волокнисті та важкі для пережовування (наприклад, коріння, насіння, грубі рослини). Саме для такої їжі й була адаптована їхня щелепа.
Зуби мудрості збільшували жувальну поверхню і дозволяли ефективніше переробляти грубу їжу. По суті, це була "страховка" на випадок голоду.
Ситуація почала змінюватися, коли у Homo sapiens різко збільшився мозок. Череп перебудувався: мозкова частина виросла, а обличчя стало більш "втягнутим" під неї.
У результаті змінилася геометрія щелепи, через що вона стала коротшою. Але при цьому еволюційно зберігалася колишня кількість зубів: 32, включаючи треті моляри.
Так і з'явився сучасний "дефіцит місця", через який зуби мудрості часто не поміщаються, ростуть неправильно або залишаються всередині ясен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зуб мудрості: топ-4 міфи про видалення
Чому зуби мудрості все ще існують
Вони прорізуються досить пізно - вже після підліткового віку, коли в минулому у людини часто вже могли бути діти. А якщо ознака майже не впливає на те, скільки у тебе буде потомства, еволюція "не поспішає" її прибирати.
З цим, до речі, пов'язано й те, чому зуби мудрості так називаються: вважалося, що до часу їхньої появи людина стає дорослою, набуває життєвого досвіду та "мудрості".
Крім того, формування зубів пов'язане з безліччю генів, які впливають не тільки на щелепу, але й на розвиток усієї лицьової області. Зміни в цій системі могли б торкнутися й інших важливих процесів, тому такі перебудови відбуваються повільно і не завжди повністю.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. Gazeta.ua не несе відповідальності за діагнози, поставлені на основі матеріалів сайту. У разі проблем зі здоров'ям обов'язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
4 
1
Коментарі