четвер, 02 червня 2011 13:42

Від інтелекту залежить 10 відсотків успіху

Щотижня столична кінокомпанія Film.ua відбирає людей для зйомок у серіалах і телешоу. Хто зможе стати актором, розповідає викладач-тренер Школи акторської майстерності Film.ua Віталій Семенцов.

- Зазвичай думають, що акторство - це надягання на себе "вушок і хвостиків", репетиції із заучуванням текстів. Після театрального часто зізнаються: "Нас учили тільки говорити слова". А це - останнє, що потрібне актору. Зіграй без нічого, а потім напинай костюм, говори текст. Але у ньому лише 7 відсотків інформації. Слова потрібні, щоб брехати. Усе інше - інтонації, невербальне спілкування.

Актор для того й існує, аби виконати будь-яку дурість режисера. Кажу: "Ти маєш стати на стілець й викрутити лампочку". Якщо запитає навіщо - не актор. Є така вправа: прошу вийти й показати механізм заводу по виробництву абракадабр. Якщо питає, як це робити - не актор.

Раджу багато займатися вправами Гурджиєва (суфій, автор вчення про розвиток духу й тіла, його називали "вчителем танців". - "Країна"), психодинамічними медитаціями Ошо (індійський гуру, що розробив новий спосіб медитації, пов'язаний із музикою, жартами, диханням. - "Країна"), імітаціями реготу, плачу. Це допоможе дізнатися, як опанувати психіку. Самі зрозумієте, чи зможете бути акторами. Ця професія або для фанатиків, або для божевільних. Важливе керування емоціями, своїми душевними станами. У житті 10 відсотків успіху залежить від інтелекту, решта - від емоцій. Акторська гра - це здатність віддатися почуттям й управляти ними.

Існують дві крайності в поведінці на кастингу. Або людина страшенно затиснута, перелякано дивиться в підлогу, в неї підняті плечі. Лоуренс Олів'є казав: "Майстерність актора полягає тільки в одному - в подоланні страху". Побоювання публічного виступу - на другому місці в світі  серед фобій після страху смерті. Інша крайність - коли лізуть просто в очі, аби показати свою розкутість. З такими найважче. Зазвичай, крім нахабності, вони не мають нічого. Розповідають, Юрій Нікулін, Євген Євстигнєєв переважно "спали" - берегли емоції до команди "мотор", аби вибухнути й протриматися до команди "стоп". Зайва метушня, вічне бажання випивки - ознаки самодіяльних артистів.

Найскладніше - бути самим собою в акваріумі під наглядом 800 пар очей. Аби виховати актора, треба зняти скутість. Він має бути наївним як дитина. Їй скажи: стілець - це машина - сяде й поїде. А дорослий має подолати сором'язливість.

Хвороба XXI століття - алекситимія. Це невміння висловити свої думки, емоції, почуття, обмеженість словникового запасу. Для боротьби з нею потрібно прочитати і подивитися те, чого ще не читав і не бачив. Коли чую: "Я в шоці", - рука тягнеться до пістолета. Бо цим виразом молодь висловлює все - любов, зацікавленість, розпач. Перестають відчувати себе, тому й такий поганий театр у нас.

Коли чую: "Я в шоці", - рука тягнеться до пістолета. Бо цим виразом молодь висловлює все - любов, зацікавленість, розпач. Перестають відчувати себе, тому й такий поганий театр у нас

Макс Фрай, Пауло Коельо - це така жуйка общепитівська. Питаю в акторів, чи знають Володимира Даниленка, Леся Подерв'янського. Варті уваги не матюки, а побудова речень, розкутість думок. Хоча найбільше раджу іспаномовну літературу - Маркеса, Кортасара, Борхеса. Обов'язково всім треба пройти абсурд і нонсенс Льюїса Керрола, "Алісу в Країні Див". Потім тексти сучасних серіалів, які паличками гидко взяти, можна читати. За допомогою своєї фантазії щось вигадаєте й спокійно гратимете.

Колись Михайло Ромм не приймав у студію того, хто не читав "Війну й мир". Для мене лакмус смаку номер раз - це Федеріко Фелліні. Нехай хоч щось подивляться з Антоніоні, Берґмана, Іоселіані, Куросави, Хічкока. Коли чую від студентів про Тарантіно: "Ну так же не буває, щоб кров отак із голови лилася", - раджу починати виховувати смак із мультиків Діснея.

Актору слід знати живопис Тиціана, Босха, Брейгеля, Далі, Пікассо, Гойі. А як ви зрозумієте біль, ніколи не бачивши картин Фріди Кало?

Розвивайте багатоплощинну уяву, коли всередині - одночасно чотири ритми. Коли дивишся в камеру - контролюєш її роботу, свою гру й уявного співрозмовника. Недавно грав чергового негідника в серіалі - лікаря, який підмінив дитину в пологовому. Я ж породіллю не бачив. У гінекологічному кріслі лежить оператор у кепці, ще й рукою показує мені, аби повернувся праворуч трішки. А я в цей час шепочу "Дівчинко моя, ти ще народиш".

У Федеріко Феліні всі актори непрофесійні. Але він знаходив людину, яка могла віддатися реакції, що виникає у нього в голові. У італійців ігровий початок закладений у генах. Українців часто з ними порівнюють. Не дарма ж половина московських акторів - наші земляки.

На кастингу в нас нема стереотипних завдань "покажи зайчика". Режисер має бути психологом. Щоразу йду до студентів, як у клітку до хижаків. Коли вже знаю групу,  викликаю на імітацію плачу Катю, бо знаю, що Льоші це зробити, як дурному з гори скотитися. Висміюють інших зазвичай ті, хто самі нічого не вміють. Таких безжалісно виганяю першими. Відрізаю гниле, а не чекаю, коли воно саме відпаде.

Кажу дівчатам: ти будеш дуже хорошою домогосподаркою, чудовою викладачкою дитячого садочку, супербібліотекаркою, але актрисою не будеш ніколи. Й слава Богу - потім мені подякуєш. Жодного разу ще не помилявся. Якщо кажуть: "Та ви знаєте, хто я?", - раджу почитати "Жалобную книгу" Чехова: "Ты хоть и седьмой, а дурак". Коли прощаюся, зазвичай відповідаю, як англійці: "На жаль, моя кваліфікація замала для вас".

Про те, як подолати страх публічного виступу, багато написано. Є школи екстриму, які пропонують проїхатися через усе місто в костюмі мертвої нареченої. Або брехати, що загубили гроші, й просити їх на метро. Не схвалюю цього. Сам люблю флешмоби, але все має бути не агресивно, а весело й творчо. Для початкової розкутості можна вдягнути маску.

Зараз ви читаєте новину «Від інтелекту залежить 10 відсотків успіху ». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути