Полковники у відставці 54-річний Сергій Проценко та 53-річний Юрій Московчук із Вінниці шість років подорожують велосипедами до Криму. Востаннє їздили позаторік на Арабатську стрілку разом із товаришем, Олександром Яковлєвим.
- Тягне туди, бо там справді дика природа, - розповідає Юрій Московчук. - Смужка землі, з одного боку Азовське море, з іншого - озеро Сиваш. Цивілізації нема - море, сонце, пісок і ми. Узагалі забуваємо, яке число й день.
Відправний пункт - селище Новоолексіївка Херсонської області. До неї із Вінниці дісталися потягом. Велосипеди розібрали, везли спакованими у великі мішки. Склали в Новоолексіївці. Їхали зранку та ввечері. Обідню спеку пересиджували під тентом, грали в карти, шахи, рибалили.
Арабатською стрілкою їхали три дні, ще п'ять відпочивали на дикому пляжі під Феодосією. Купалися, смажили мідії, їздили до міста на екскурсії.
Одна з наших найулюбленіших "точок" - у селі Новофедорівка біля містечка Саки. Є там дивовижне місце: з одного боку море, з іншого - озеро Сасик. П'єш каву на сході сонця - і відчуваєш себе королем. А Миколаївка, це за 14 кілометрів, не сподобалася: повно відпочивальників.
Кепку й окуляри мати обов'язково
Радить Сергій ПРОЦЕНКО, 54 роки:
Скільком їхати
- Великим фахівцем у такій подорожі не треба бути. Головне - команда, найкраще з трьох-п'яти чоловік. Двоє - мало, комусь треба за речами подивитися, а ходити самому - нецікаво. Буде більше людей - поділяться на групки.
На чому
- Велосипед має бути простий, із міцною рамою, як в "України". Жодних додаткових шарнірів і пружин - вони не витримують, ламаються. Шини - широкі, гірські. Бажано, щоб зірка на задньому колесі була більша за передню - їхати легше.
Чого остерігатися
- Провідники в поїздах чіпляються до великих сумок із велосипедами. Мовляв, їх не можна перевозити. Брехня, можна.
На дорозі обвішуємося маячками, світловідбиваючим одягом.
Минулого разу я отримав сонячний удар, із мандрівки випало два дні. Не міг пити вина. Лежав і заздрив друзям, які цмулили його, ще й за мої гроші, бо в нас був общак.
Не намагайтеся подолати якомога більшу дистанцію. Робіть усе спокійно, розмірено.
Що брати в дорогу
Намети, туристичні килимки, газову плитку, сокиру, чайник, казанок, по кухлю й ложці.
Для велосипеда - запасну камеру, насос, клей, ключі.
Звичайний одяг, для потяга, дві пари шортів, дві майки. Обов'язково - кепку й окуляри.
Від сонця візьміть сонцезахисні креми, цупку тканину для саморобного шатра.
Продукти: три консерви, сухарики, печиво, чай, цукор, пляшку горілки чи спирту - для зігріву.
Із медикаментів - цитрамон, бинт, йод.
Гроші
Два роки тому така десятиденна подорож обходилася людині у 800 гривень разом із залізничними квитками. Це якщо не купувати велосипед і намет. Навколо ані генделиків, ані нічних клубів. Великі суми витрачати нема де.
Коментарі