Додаткових санкції проти Росії поки що не запроваджуватимуть. Про це заявила високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики 41-річна Федеріка Моґеріні на прес-конференції в Брюсселі 19 січня. Перед цим рада Євросоюзу із закордонних справ обговорювала перспективи встановлення діалогу між Європою та Кремлем. Рада ЄС наступного разу засідатиме в березні. Саме тоді спливає термін дії персональних санкцій — рік після анексії Криму — проти окремих громадян Росії. Єврочиновники вирішуватимуть, чи продовжувати ці санкції.
— Березневе рішення базуватиметься на політиці невизнання анексії Криму, і це не буде змінено. Початок стратегічних дискусій жодним чином не означає зміну політики Євросоюзу щодо Росії, — наголошує Моґеріні. — В ЄС досі маємо спільний підхід у питанні тиску на неї. Але маємо підготувати рішення, щоби зберегти цю єдність. Ситуація на Сході України стала суттєво гіршою, ніж це було ще кілька тижнів тому. Жодного повернення до "звичних" відносин із Росією — це одноголосне рішення міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.
Водночас глава МЗС Польщі Ґжеґож Схетина, 51 рік, в ефірі Польського радіо 21 січня заявив, що можливість посилити санкції проти Росії та зробити їх ще відчутнішими є завжди. Та серед країн Південної та Західної Європи є такі, які виступають за "нормалізацію" відносин з Росією.
— Питання нових санкцій проти Росії треба було ставити вже тепер. Підстава для цього — спроби знищення терористами Донецького аеропорту, — каже експерт з міжнародних відносин Володимир Горбач, 44 роки. — Проте жодного рішення не ухвалили. Не стояло навіть питання про запровадження нових санкцій. Очевидно, не всі лідери держав до кінця розуміють, з ким мають справу. Є постійне намагання повернутись у стосунках із Росією у стан "до її кримської агресії". Предметом обговорення був проект служби Моґеріні. Передбачалося розмежувати санкції на дві частини — щодо Криму і щодо Донбасу. Санкції пов'язані з Кримом — чорні списки чиновників низького рівня і заборона на інвестиції з ЄС — повинні були залишатися в силі, доки існує факт анексії. Водночас економічні санкції щодо російських банків та енергетичних компаній могли бути пом'якшені, за умови, що Москва дотримуватиметься мінських угод. Тобто припинить вогонь на Донбасі, перестане втручатися у відносини між Україною та ЄС і постачатиме газ до Європи. Ініціативу Моґеріні не підтримали. Її жорстко розкритикували більшість міністрів закордонних справ ЄС.
Рада із закордонних справ ЄС змарнувала шанс прийняти конструктивне рішення щодо запровадження нових санкцій. Час згаяли на безплідну дискусію. Це розв'язало руки російським агресорам. Як наслідок — загострення ситуації на Донбасі. Але до березня ще є час. Підставою до нових санкцій щодо Москви тепер може бути лише щось екстраординарне. Наприклад, військове вторгнення до України поза межами Донбасу, застосування авіації. Тоді може бути екстрений саміт ЄС, що прийме відповідні рішення.
3 
1
Коментарі