Рік тому в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс. Сьогодні головною проблемою його застосування є необізнаність із текстом правоохоронних органів. Про це заявила уповноважений Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська.
— Вона все правильно говорить, — наголошує правозахисник 51-річний Володимир Чемерис. — Тільки проблема в тому, що Лутковська лише проводить круглі столи та виголошує заяви. Нічим реальним її служба не переймається.
А що треба робити?
— У правоохоронних органах варто було давно провести серйозні реформи. Сьогодні ні міліція, ні прокуратура, ні адвокати не готові змінюватися і пристосовуватися до нових умов.
Реформа правоохоронних органів вирішить проблему незнання Кримінально-процесуального кодексу?
— Це все пов'язано. Про Кодекс та правоохоронну систему варто говорити разом із проведенням ширших реформ законодавства. Новий КПК — це тільки один з елементів змін. Якщо не змінити всю систему, окремі закони, навіть хороші, результату не дадуть. Потрібні й інші закони: про міліцію, адвокатуру, прокуратуру.
Чи свідчить історія з ректором Петром Мельником, який утік із-під домашнього арешту, що міліція не готова до нововведень?
— Наша міліція в теперішньому вигляді не готова ні до чого. Без її реформування мало сенсу в новому законодавстві.
Які ще нарікання на новий кодекс?
— Згідно з ним, адвокати монополізували право на захист. Тільки вони можуть представляти інтереси людини в суді. А чимало хто не має коштів, щоб заплатити адвокату. І тому позбавлені захисту. Це — головний недолік.
Людей у СІЗО поменшало?
— Зараз застосовують домашній арешт, застави. Раніше таких норм не було. Тому кількість ув'язнених у слідчих ізоляторах зменшується.
22 тисячі людей перебувають в українських СІЗО станом на листопад 2013‑го. Рік тому таких було 37 тис.
3 
1
Коментарі