"Братки-журналісти" є бойовою одиницею влади та відморозками третього тисячоліття

Інформація про присутність на проблемних округах загонів молодих людей так званої "спортивної" чи "кримінальної" зовнішності впала на Україну якось одразу та зненацька. Хоча тривожні сигнали надходили раніше – протягом усього часу перебігу виборчої кампанії. Мало не щодня в ЗМІ зринала інформація: що в різних районах Києва агітаторів, котрі лише роздають листівки з критикою "партії влади", швидко оточують та жорстоко б'ють "молодики характерної зовнішності".

Подібні факти фіксувалися не лише в Києві. Все відбувалося зазвичай на очах у міліції. Коли побиті зверталися по допомогу, міліція затримувала ... побитих та складала на них адмінпротоколи. У бійців, що чинили розправу, навіть не перевірялися документи.

Тепер на округах, де представники Партії регіонів реально програють, відразу зринають десятки пацанів у спортивних штанях, шкірянках та з поголеними черепами. Вони не ховаються від міліції та "Беркуту", часом навіть спокійно спілкуються з ними. Це не одна й та сама група бійців, яку возять автобусом від дільниці до дільниці. Свої міцно збиті "котигорошки" є, зокрема, в Галини Гереги (вони катаються в автобусах із логотипами "Епіцентру"), Тетяни Засухи, Петра Мельника.

За великим рахунком, ім'я їм легіон. Адже групи міцних мовчазних бійців фіксуються на Черкащині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Донбасі. Складається враження: це летючі загони однієї армії, котра не має стосунку ані до МВС, ані до Збройних Сил України.

Сьогодні неговірки "пацани" представляються журналістами та мають на руках саморобні посвідчення, схожі на революційні мандати, котрі в 1918 році ініціатори "червоного терору" масово видавали новонаверненим пролетарям для підтвердження їхнього статусу карати та милувати іменем революції.

Переважно карали, а народна міліція просто не втручалася. Тут відразу згадується квітень 2004-го, скандальні вибори в Мукачевому. Тоді численні фотокореспонденти зафіксували небувалу кількість міцних бритоголових хлопців у шкірянках. Вони оточували приміщення виборчкомів та блокували входи й виходи – перемагав не провладний, тоді ще прокучмівський Ернест Нусер, а тодішній опозиціонер, кандидат від "Нашої України" Віктор Балога.

За свідченнями очевидців, котрі є у відкритих джерелах, командував "братками" тодішній президент "Черкаської м'ясної компанії", народний депутат Нестор Шуфрич. Відповідаючи на запитання, хто це такі, він запросто пояснював: "Це – депутати різних рівнів". Нині вони, як бачимо, перекваліфікувалися в журналістів.

Хоча бійців у спортивках пов'язують із владою, Микола Азаров заявляє: до їхньої появи на проблемних округах не причетні ані Партія регіонів, ані уряд. Якщо це так, питання наступне: чому не втручається міліція? Адже правоохоронці та їхні дії – як раз у компетенції влади. Стежачи за дотриманням правопорядку, міліція просто зобов'язана видворяти з території підозрілих "пацанів". Для цього не треба чекати якогось особливого наказу: затримувати підозрілих осіб – робота, за яку міліція отримує з бюджету зарплату. Тим не менше, очевидці підтвердять: міліція, "Беркут" і "братки" цілком мирно перебувають по один бік барикад.

Звучать заяви про повернення 1990-х років, коли бойовики подібної зовнішності охороняли оптові базари та бізнесменів-початківців. Я категорично заперечую. Двадцять років тому ті братки або постріляли один одного, або відсиділи своє та набули соліднішого статусу, або відійшли від бандитських справ.

Нинішнім так званим "журналістам" - у середньому по 20-23 роки. Тобто, вони – нове покоління, народжене та викохане за роки Незалежності. Це відморозки третього тисячоліття.

Вже звучить конкретика з приводу їхнього походження: це – вихованці численних спортивних інтернатів. Навряд чи це приватні інтернати, наприклад – соціальний проект тієї ж пані Гереги. Математично, навіть без калькулятора, можна вирахувати: коли ці хлопці були ще підлітками і лиш починали виховуватися в таких інтернатах, Янукович уже програв свої перші президентські вибори, а Партія регіонів хоч і була клубом мільйонерів, та лишалася партією лузерів.

Готовий припустити: загони цих бійців почали формуватися років 7 тому. Це чи не єдиний випадок, коли "регіонали" та наближені до них змогли здійснити якійсь стратегічний, добре продуманий план.

Наостанок так і хочеться згадати "Ферму тварин" Джорджа Орвела. Хто читав, напевне пам'ятає таку деталь: Свині, котрі дуже швидко встановили диктатуру на фермі під виглядом реформування, забрали під своє крило цуценят і кудись заховали, ніби для виховання. А коли решта тварин раптом збунтувалася, незадоволена реформами, Свині випустили на них вже не слинявих цуциків, а молодих, сильних, гарно вишколених псів. Котрі, ясна річ. швидко навели порядок.

Тож як би там не відписувалася влада від бритоголових бійців, котрі не лише блокують дільниці, а й розганяють мітинги та "майдани" (як, наприклад, "мовний" у Харкові), я далі переконаний: це – підрозділи влади. А те, що в Ірпені "ударівці" привели своїх спортсменів, свідчить: на силу хочеться відповісти адекватною силою.

До речі, випадок, коли хтось інших, крім "регіонала", привів братків – чи не єдиний. Хіба приклад не красномовний? Готовий визнати свою помилку, якщо міліція затримає та закриє "до вияснєнія" хоча б одного бика в спортивках.

×