Лариса МАСЕНКО, 69 років, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія" і провідний науковий співробітник Інституту української мови Національної академії наук, фахівець із соціолінгвістики:
– Київ заговорив би українською впродовж одного-двох поколінь, за правильної мовної політики. Зараз цей процес загальмований. Але українська така сильна, що русифікувати Україну повністю неможливо.
Вживання мови не потребує мотивації. Абсолютно неправильна пропаганда: "Вчіть українську, бо вона мелодійна". Це все одно що казати: "Любіть матір, бо вона красива". А якщо некрасива – то що, маму не треба любити? Якщо ми хочемо мати свою державу – ми маємо шанувати свою мову. І говорити нею.
Молоде покоління вже добре володіє українською, бо майже всі вчили її у школах і вищих навчальних закладах. Студенти навіть із російськомовних родин спілкуються обома мовами. У них формується координативна двомовність. Через цей етап багато народів виходили з періоду асиміляції. Наприклад, у чехів ніхто в містах свого часу не говорив чеською. Розмовляли німецькою, коли були під німцями. Але через освіту, відповідну мовну політику швидко повернули мову.
У нас давно мали би бути курси з української мови – безкоштовні або за дуже невелику ціну. Як у Латвії чи Естонії. Їх відсутність свідчить про неусвідомлення нашими політиками, навіть Ющенком, важливості мовної політики, державної підтримки української культури.
У першій половині 1990-х була телепередача "Територія А", яку вела Анжеліка Рудницька, фестиваль "Червона рута", де шукали й підтримували україномовну популярну пісню, з'явилися перекладені українською фільми. Та все це поступово згорнулось, і наше телебачення тепер фактично окуповане Росією. Воно не формує патріотизму, а призначення масової культури кожної країни – саме це.
На лексичний склад мови вплинуло поширення інтернету. Там немає цензури. Але інтернету важко перебити телеіндустрію.
Якщо взяти літературу – вона структурується на різні смаки. Є елітарна, висока полиця – Валерій Шевчук, Юрій Андрухович, Оксана Забужко. Водночас чимало вже є літератури популярної, масової. І тут мова різна. У першому випадку – з дуже багатим лексичним складом. У другому – простіша, без складних синтаксичних конструкцій.
У кожній мові багато запозичень. Ми маємо їх з мов усіх народів, із якими контактували. Наприклад, слово "майдан" – запозичення з тюркської. Крім російської, зараз дуже активна експансія англійської – у зв'язку з глобалізацією. Сильні мови намагаються цьому опиратися, бо це розмиває лексику. Тим більше коли є форми, що не відповідають структурі нашої мови. Наприклад "ноу-хау" – його ж не можна відміняти так, як треба. Такі слова бажано замінити своїми питомими. У Польщі навіть оголошують конкурси на радіо: називають запозичення з англійської й просять придумати польський відповідник.
Абсолютна більшість європейських держав формувалися на базі однієї національної мови. Те, що пишуть у російськомовних газетах, або те, що нам розповідає про багатомовні країни Колесніченко, – не відповідає дійсності. Він каже: "Нам треба, як Бельгія і Канада, де дві мови державні". Так Бельгія на межі розпаду і у франкомовному Квебеку сепаратистські тенденції дуже сильні. Те, що Європа об'єдналася, – не означає, що вона об'єдналася мовно. Я думаю, ми прийдемо в Європу рано чи пізно. Переважна більшість підтримують цей вибір. А українська мова безпосередньо пов'язана з цим вибором. Про це добре говорить російська правозахисниця Валерія Новодворська: "Російська мова – це ланцюг, який прив'язує Україну до комуністичного минулого".
У живій мові дуже виразно відображається оцінка певних явищ. Наприклад, "кравчучка" – назва великої торби на колесах від прізвища глави держави – побутова річ, що поширилася в період його президентства. Зараз однією з ознак часу є слово "гламур". Це – світська культура, але водночас це слово має зневажливий відтінок. "Глина", "торба" тепер кажуть для позначення кепської ситуації. Дуже важливо, щоб формувався український жаргон.
"У художній літературі з'явилося багато матюччя. Автори лаються від безсилля. Немає таланту – починає матюкатися. Чим більший талант, тим автор вибагливіший до слова, чим менший – тим більше галасу і крику"
Юрій КОВАЛІВ, 63 роки, літературознавець
Нові слова на телебаченні
Гламур – зараз часто має негативне забарвлення. Слово походить з англійської, означає чарівність, привабливість. Вживають щодо розкішного способу життя. У нас з'явилося у 2000-х. Спочатку так про себе казала "золота молодь". Потім означення поширилося на культуру й ЗМІ.
Горнятко чи філіжанка – чашка в західноукраїнському діалекті, галицизм. Зараз такі слова вживають, аби здаватися більш українським і патріотичним.
Зомбування – слово змінило значення. Первісно так називали магічний обряд. Тепер часто можна почути по телебаченню щодо маніпуляцій свідомістю людей.
Наживо – показ того, що відбувається у цей момент. Раніше казали тільки "у прямому ефірі". В інтернеті вживають – "он-лайн".
Чільники – кажуть про представників керівництва. Слово повернулося з 1920–1930-х. Так говорили про людей, які щось очолюють.
2 
1
Комментарии
29Я не хочу, щоб російська мова стала регіональною. Я не хочу, щоб російська була другою національною (бо про це вже ведеться мова). Я нерозумію, чому в моєму УКРАЇНСЬКОМУ паспорті є сторінки, які дублюються РОСІЙСЬКОЮ мовою. Я не розумію, чому в Україні я повинна вчити російську мову. Чому Росія не вчить нашу. Чому така несправедливість? чому Україна повинна вклонятися до землі Росії? хоча б поясніть мені, будь ласка, це.
Все описано вірно, такі як Колісніченко формують владу,яка нищить патріотів,націоналістів які інтереси нації , народу, Держави ставлять вище свого життя. Ці владі такі не потрібні,їй порібні ідіоти ,русофіціровані, щоб здати в рабство москалям,в Мутний союз.
Бедненький...А тебе хочется к итальянским сракам.
Профессиональные украинские-украинцы не будут снимать украинское кино на студии "Довженко" – сериалы про Бандеру и Петлюру, а будут кино с русского переводить на украинский. Не будут делать хорошие товары, строить мосты и дороги, строить дамбы в западной Украине, чтобы там не было затоплений. Они не будут высаживать лес в Карпатах вырубленный галицко-украинскими патриотами, будут только культивировать этнографический патриотизм! Чемодан – вокзал – Галиция!
Влада і інформаційний простір іСМІ окуваний московськими націонал фашистаи,які роблят все щоб був розкол в народі. Вони доведуть до розколу, вних добре получається
Эта доктор филологии напоминает мне леди Уилмор из старой чешской комедии Призрак замка Моресвиль "...Запомните, слово кража пишется через букву "а", запомните похожие слова кража, сажа, грыжа. Надо знать вы не маленькие"
) Смотреть видео по ссылке с 4.40 
)
Пані професор або помиляється, або свідомо спекулює поняттями, називаючи телебачення нашим.
Теревені про українську мову можна було б продовжувати вічно, якби вічно жили ті, хто цим переймається. Не буде ніякої мови доти, доки українці не будуть мати свою державу. Так як вони не є ні нацією, ні народом і вже втратили характерні ознаки етносу, то про державу говорити складно. Партноменклатурна бутафорська Україна виникла не як результат організованої боротьби за незалежність, а в результаті поразки Імперії Зла в Холодній війні і будучи уламком цієї імперії, а не національним утворенням, довго проіснувати не могла. Українці, якщо вони ще існують у вигляді критичної маси, повинні консолідувати свої сили і готуватись до боротьби за Незалежність, після здобуття якої вони зможуть створити свою державу і розвивати свою мову.
для этого нет критичной массы,территории и ресурсов.Если забрать украденное у русских,то остаётся слишком мало.
Вы как русский, лучше бы выступали за то, вернуть украденное русскими у украинцев. Часть Воронежской, Курской, Белгородской, Брянской, Кубань. Я не говорю уже о Берестейщине отданой Белоруси, Приднестровья отданого Молодавии. Одно только Закерзонье подаренное Польше - 15 тис.кв. км, на секундочку. Не стыдно ощущать себя причастным к воровской нации??
Чтобы заинтересовать в изучении украинского нужно приравнять его к русскому языку. РАВЕНСТВО. Иначе - вечный этнический раскол и "перетягивание одеяла"... ни один нормальный человек не откажется от родного языка по указке сверху или потому что "так надо" - это, извините, маразм. Двуязычие это хорошо: например в уэсей признаком хорошего тона является знание двух языков, и никто от этого не страдает -выитгрывают наоборот. Украине повезло - у нее уже сложилось двуязычие, его просто не надо ломать и предоставление преференций одному языку в ущерб другому означает вечное межэтническое противостояние, для любого государства - это ослабление и сепаратизм.
Жодної рівності бути не може. 15% руських не можуть бути підставою для цього. Інакше, таку саму рівність треба запроваджувати для татарської, русинської, мадярської тощо. Це не держава, а вавілонсіка вежа.
А українцям треба своєї мови вивчати.
Щодо корисності двомовності - ніхто й не заперечує. Проте, чомусь, двомовні переважно українці, а руськи, що мешкають тут, української не знають і знати не хочуть, і в розмові на нашу мову не перейдуть за жодних обставин. Отака от рівність.
В изучении дупомовы нет смысла.Ведь это недоразвитый и умирающий язык окраин России и Польши.Если она завтра исчезнет,то населению усраины только легче станет.
Все ж, для вивчення мови потрібна мотивація.
Без знання української мови можна чудово жити і не тужити.
Проблематично купити звичайну газету українською мовою.
Держава не захищає державну мову.
Шкода, що є лише констатація, а де ж вихід?
Слушно згадані наслідки двомовності в Бельгії чи Канаді.
Погано, коли за гроші чи ще з якихось причин допускається образа і мови, і держави.
Уважаемая Лариса, наше телевидение оккупировано прозападной системой ценностей. И от этого проблем в социуме больше чем от того что вы нафантазировали.
Шановна пані ! Дозвольте з вами дещо не погодитись. Вживання мови якраз потребує мотивації. Але в інших країнах де без знання мови ти не зможеш одержати освіту, роботу, ознайомитися з пресою. Дивно що ніхто не підіймає архіважливе питання про наяаність в державі преси. СВІДОМО ЗАМОВЧУЮТЬ РЕДАКТОРИ, міністри , президенти, чи вибачте по " недомислію"? Найбідніша, здається країна Європи Албанія її має а Україна - ні! То ж звідки молодь братиме словарний запас,? Від батьків? Де через слово мат? З картин ЦТ РФ " Брат 2 " , " Мєнти"?
Про вплив словянських мов на формування рідної мови... " Ілє коштує? " - кажуть хорвати і таке словосполучення нібито більш гарне ніж " Скільки коштує"...
Може, ваша молодь і виховується на маті та ментах. Але не слід узагальнювати. Є люди, які цікавляться як класикою, так і сучасними напрямами в кіно, літературі, театрі - і говорять соковитою мовою, точніше - грамотними мовами!
А до чого Ваш останній абзац, вибачте, зовсім не зрозуміло...