Людські стосунки — сфера надзвичайно ритуалізована. Вступаючи з іншими особами в контакт, слід знати не лише елементарні принципи поведінки, а й певні звичаї. А надто коли йдеться про Україну.
Тут водій рейсового автобуса може образитися, як мала дитина, на квиток, куплений тобою в касі автовокзалу. Традиція платити живі гроші водієві входить у конфлікт із правилом. Де ж іще купувати квитки, як не в касі? Але наступного разу ти обов'язково віддаси гроші водієві, бо не можеш піти проти свого народу.
Утім значно небезпечніше потрапити в чужий ритуал у ролі "лоха". Двоє хлопців-заправників на трасі Київ–Житомир поставили на конвеєр один фокус. Товстун і худорлявий досконало вивчили психологію водіїв. Майже кожного, хто приїздить до них долити в баки бензину, вони зустрічають стандартною фразою:
— У вас праве колесо спущене.
На мене вони також закинули свою вудку, бо машина з літерою "У" на лобовому склі точно несла в собі лоха.
У вас праве колесо спущене
— І що робити? — запитую я стривожено.
— Зараз підкачаємо, — каже товстун, обіцяючи порятунок.
Я дав за чотири колеса "скільки не жалко", зайшов до каси, а худорлявий взявся за діло, по черзі напомповуючи колеса. Тоді як товстун оглядав "проблемне" колесо.
Коли я вийшов з каси, товстун уже був напоготові з вироком:
— Поки ми накачували колеса, праве переднє спустило. Пробите.
— Що ж робити? — моя тривога досягає апогею, і я вже готовий на все.
Товстун фахово закочує очі, витримує гітлерівську паузу і промовляє:
— З того боку траси є шиномонтаж. Там хлопці зроблять.
У цей момент щось усередині мене впізнало з дитинства знайомі і закочені очі, й паузу, і відпрацьований до досконалості механізм. Я попросив накачати мені "пробите" колесо та рушив далі. Вже цілий місяць те колесо тверде, як камінь, а в душі неспокій. Хлопці на шиномонтажі, мабуть, і досі на мене чекають — ображені, як діти малі.
1 
1
Комментарии
8без лоха и жизнь плоха, як кажуть. такі фокуси на заправках не дивина. ще касири на заправках полюбляють вибити що-небудь зайве у чек, особливо коли поспішаєш і нема часу придивлятися до кожної вибитої позиції. лохотрон - річ невиліковна. а з нашою правовою системою "спасение утопающих - дело рук самих утопающих". тому будьте пильні, не дозволяйте робити з себе лохів.
Підтримую. Пильнуйте, обминайте шахраїв, аферистів, особливо із "розумним" виразом обличчя. Повчальна колонка!
riba gniye z golovi.
Це точно! У липні їздили з чоловіком у Карпати. В Івано-Франкцівську сідаємо у рейсовий автобус (їхати 110 км), питаємо у водія на вокзалі, де взяти квитки: у касі чи у нього? каже, у нього, додає: "Сідайте на зручні для вас місця". Дали по 25 грн з чола, вклали валізу, сіли на зручні місця. Тут прийшли ті, хто купив квитки у касі, нас гонять з наших місць. Сідаємо на інші вільні (ліпші). Знову прийшли з квитками з каси - знову зігнали. Коли ми лишилися у проході (бо квитків же нема!), захотіли забрати валізу і чекати іншого автобуса. "Шо хочете - те і робіть, - випалив водій. - Але слєдущий через три години..."
Ми їхали мало не в водія на колінах. Тоді зрозуміли, що наші місця на коробці передач - самі кльові, бо інші (хто найдійшов у салон за нами) висіли у проході, стояли на підніжках, морилися на поручнях. Мало того! На кожному стовпі водій підбирав бабусьок та тіточок, які голосували! А була то неділя (усі з церкви йшли додому), шлях пролягав через півтора десятка сіл, посьолків та містечок! До нашої зупинки СТІЛЬКИ набилось у салон люду, що ми були щасливі, бо їхали майже з комфортом. Радувало одне: з пільговиків (бабусь) водій гроші не брав - то гріх, казав він. Дивно, бо у моєму місті (у Білій Церкві) бабусьок ногами виштовхують з салонів. У нас то не гріх)))))
а ти тіпа такий умний, обізнаний, може деяким приємно, що про них так "дбають", немає у них часу і бажання слідкувати за колесами, маслом, рідиною для вікон ... іншою фігньою, особливо власників модних іномарок, їм навіть по пріколу що їх розводять, самі такі
Міську, якщо ти тіпа такий добрий,то висилай тим шахраям гроші по пошті, навіть якщо в тебе нема машини...
позичиш, вишлю
- МУЩИНА, у вас праве колесо спущене...